Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Та ось почалася Велика Вітчизняна війна. Чоловіки пішли до лав Червоної Армії. Жінки, підлітки, літні люди збирали врожай, евакуювали колгоспне майно на Схід. 19 вересня 1941 року у Вишеньки увірвалися фашистські загарбники. Почалися масові розстріли, катування. Гестапівці по-звірячому замучили сільських активістів Т. Ф. Отрошка, К. І. Чепурка, Л. М. Ромася, його сйна бригадира колгоспу P. Л. Ромася, секретаря сільради Т. Г. Чепурка і його сина комсомольця Т. Т. Чепурка. За час окупації 234 чоловіка вигнано на каторжні роботи до Німеччини. Фашисти знищили усі колгоспні ферми, 32 хати, пограбували школу, клуб, амбулаторію.
23 вересня 1943 року Вишеньки визволено від фашистського поневолення. Першими в село увійшли воїни 136-ї стрілецької Червонопрапорної, орденів Суворова, Богдана Хмельницького дивізії під командуванням полковника І. М. Пузікова. До авангардного батальйону, який форсував Дніпро, приєдналося кілька десятків жителів села. Вони дістали 130 човнів і переправили на них бійців на Козацький острів.
Ца багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни героїчно билися проти загарбників понад тисячу воїнів з Вишеньок. Більше 500 з них за мужність і самовідданість у боях з ворогом були нагороджені орденами й медалями. 27 березня 1944 року молодший лейтенант Г. І. Курило під час свого 29 вильоту, будучи тяжкопораненим, зумів довести літак до своєї бази, після чого мертвим упав на руки товаришів. Його посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. На фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих загинуло 408 уродженців села. Вишеньківці свято зберігають пам'ять про борців за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Стали традиційними зустрічі колишніх фронтовиків з молоддю. З усіх кінців країни приїжджають сюди на братську могилу колишні учасники визволення села, віддаючи свою любов і найглибші почуття сердець тим, з ким пліч-о-пліч громили фашистів, прославляли силу Червоної Армії.
Після визволення села від окупації завдяки трудовому героїзму людей, допомозі держави артілі ім. Шевченка та ім. Петровського порівняно швидко відновлювали свої господарства. Незважаючи на відсутність машин, колгоспники успішно справилися з сівбою озимих культур. Відбудовувалися тваринницькі приміщення. Наприкінці 1943 року приступили до навчання учні. Почали працювати лікарня та громадські установи.
21 листопада 1944 року відновила роботу сільська партійна організація- На перших своїх зборах 29 листопада комуністи обговорювали важливі господарські питання. Для подання конкретної допомоги колгоспам парторганізація створила спеціальні групи на чолі з комуністами, які займалися вивченням справ у бригадах, на фермах, організовували соціалістичне змагання на ремонті сільськогосподарського реманенту, проводили агітаційну роботу серед колгоспників.
Налагоджувалася культурно-масова робота. З відбудовою клубу почали діяти драматичний, хоровий, музичний, літературний та фізкультурний гуртки.
В 1948 році відбудова господарства в основному завершилася. Багато колгоспників досягли на той час значних успіхів у сільськогосподарському виробництві. Зокрема, ланкова Г. І. Норець зібрала по 70 цнт кукурудзи на зерно і по 140 цнт картоплі з гектара. Свинарка колгоспу ім. Шевченка О. В. Стрілько від кожної з 50 свиней добилася щомісячного приросту по 17 кілограмів.
У 1950 році господарства ім. Шевченка та ім. Петровського об'єдналися в колгосп ім. Шевченка. В артілі було 6236 га землі, в т. ч. 3116 га орної. Через три роки прибуток колгоспу становив понад 771 тис. крб., а в 1962 році він зріс більш як у сім разів проти 1953 року. Одержано з кожного гектара по 208 цнт овочів. Успішно розвивалося тваринництво. У 1962 році артіль мала 1722 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 549 корів. На ланах працювало 13 тракторів, 5 комбайнів, 17 автомашин і багато іншої сільськогосподарської техніки.
У 1963 році на базі артілей ім. Шевченка та ім. Чапаева с. Гнідина створено радгосп «Вишеньківський», який з 1964 року увійшов до складу Бориспільського спеціалізованого тресту радгоспів. Новоутворене господарство має 9036 га угідь, у т. ч. 4129 га орної землі. Воно спеціалізується на вирощуванні овочів та виробництві молока. За шість наступних років у півтора раза зросло поголів'я корів, підвищилася їх продуктивність. Побудовано типові приміщення для худоби. Освоєно й експлуатується 1618 га земель Бортницької зрошувальної системи. У радгоспі майже повністю завершено комплексну механізацію вирощування зернових культур, кукурудзи, картоплі і овочів. Господарство має 66 тракторів, 26 комбайнів, 43 автомашини, 12 автонавантажувачів.
Вишеньки
Сторінка 4 з 5
лекції, демонструвалися кінофільми, виступали професіональні й самодіяльні мистецькі колективи, гастролювали столичні театри. Велику роботу серед населення проводила бібліотека, в якій влаштовувалися голосні читання газет і художніх творів, організовувалися книжкові виставки, літературні диспути, обговорювалися рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 23 вересня 1943 року Вишеньки визволено від фашистського поневолення. Першими в село увійшли воїни 136-ї стрілецької Червонопрапорної, орденів Суворова, Богдана Хмельницького дивізії під командуванням полковника І. М. Пузікова. До авангардного батальйону, який форсував Дніпро, приєдналося кілька десятків жителів села. Вони дістали 130 човнів і переправили на них бійців на Козацький острів.
Ца багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни героїчно билися проти загарбників понад тисячу воїнів з Вишеньок. Більше 500 з них за мужність і самовідданість у боях з ворогом були нагороджені орденами й медалями. 27 березня 1944 року молодший лейтенант Г. І. Курило під час свого 29 вильоту, будучи тяжкопораненим, зумів довести літак до своєї бази, після чого мертвим упав на руки товаришів. Його посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. На фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих загинуло 408 уродженців села. Вишеньківці свято зберігають пам'ять про борців за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Стали традиційними зустрічі колишніх фронтовиків з молоддю. З усіх кінців країни приїжджають сюди на братську могилу колишні учасники визволення села, віддаючи свою любов і найглибші почуття сердець тим, з ким пліч-о-пліч громили фашистів, прославляли силу Червоної Армії.
Після визволення села від окупації завдяки трудовому героїзму людей, допомозі держави артілі ім. Шевченка та ім. Петровського порівняно швидко відновлювали свої господарства. Незважаючи на відсутність машин, колгоспники успішно справилися з сівбою озимих культур. Відбудовувалися тваринницькі приміщення. Наприкінці 1943 року приступили до навчання учні. Почали працювати лікарня та громадські установи.
21 листопада 1944 року відновила роботу сільська партійна організація- На перших своїх зборах 29 листопада комуністи обговорювали важливі господарські питання. Для подання конкретної допомоги колгоспам парторганізація створила спеціальні групи на чолі з комуністами, які займалися вивченням справ у бригадах, на фермах, організовували соціалістичне змагання на ремонті сільськогосподарського реманенту, проводили агітаційну роботу серед колгоспників.
Налагоджувалася культурно-масова робота. З відбудовою клубу почали діяти драматичний, хоровий, музичний, літературний та фізкультурний гуртки.
В 1948 році відбудова господарства в основному завершилася. Багато колгоспників досягли на той час значних успіхів у сільськогосподарському виробництві. Зокрема, ланкова Г. І. Норець зібрала по 70 цнт кукурудзи на зерно і по 140 цнт картоплі з гектара. Свинарка колгоспу ім. Шевченка О. В. Стрілько від кожної з 50 свиней добилася щомісячного приросту по 17 кілограмів.
У 1950 році господарства ім. Шевченка та ім. Петровського об'єдналися в колгосп ім. Шевченка. В артілі було 6236 га землі, в т. ч. 3116 га орної. Через три роки прибуток колгоспу становив понад 771 тис. крб., а в 1962 році він зріс більш як у сім разів проти 1953 року. Одержано з кожного гектара по 208 цнт овочів. Успішно розвивалося тваринництво. У 1962 році артіль мала 1722 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 549 корів. На ланах працювало 13 тракторів, 5 комбайнів, 17 автомашин і багато іншої сільськогосподарської техніки.
У 1963 році на базі артілей ім. Шевченка та ім. Чапаева с. Гнідина створено радгосп «Вишеньківський», який з 1964 року увійшов до складу Бориспільського спеціалізованого тресту радгоспів. Новоутворене господарство має 9036 га угідь, у т. ч. 4129 га орної землі. Воно спеціалізується на вирощуванні овочів та виробництві молока. За шість наступних років у півтора раза зросло поголів'я корів, підвищилася їх продуктивність. Побудовано типові приміщення для худоби. Освоєно й експлуатується 1618 га земель Бортницької зрошувальної системи. У радгоспі майже повністю завершено комплексну механізацію вирощування зернових культур, кукурудзи, картоплі і овочів. Господарство має 66 тракторів, 26 комбайнів, 43 автомашини, 12 автонавантажувачів.