Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Узин

Сторінка 5 з 6
Москві, її відзначено дипломом 1-го ступеня та премією (вантажною автомашиною), а колгоспниця М. Т. Коцюба удостоєна Великої золотої медалі. Секретар партійної організації, економіст колгоспу Г. М. Миколюк була учасницею III Всесоюзного з'їзду колгоспників.
За господарством ім. XXII з'їзду КПРС закріплено 2322,6 га землі, з них 1901 га - орної. Воно
спеціалізується на виробництві зерна та цукрових буряків. Тут розвинуте і м'ясо-молочне тваринництво. Трудівники колгоспу в 1969 році виростили по 28,3 цнт зернових культур, у т. ч. 28 цнт пшениці та 302 цнт цукрових буряків з кожного га, а також виробили на 100 га сільськогосподарських угідь по 60 цнт м'яса і 399,8 цнт молока. Неподільний фонд за останні 20 років зріс майже в 15 разів.
Великих успіхів досягли працівники бурякорадгоспу «Узинський». В 1969 році середня урожайність цукрових буряків становила 392 цнт, пшениці - 38 цнт, а насіння цукрових буряків - 25,3 цнт з га; вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь 96 цнт м'яса. Це стало можливим завдяки високій технічній оснащеності радгоспу, який має 28 тракторів, 12 комбайнів, 28 вантажних автомашин. За одержання 35 цнт насіння цукрового буряка з га велика група трудівників радгоспу, в т. ч. Н. П. Козел, Л. І. Палій, М. І. Рогоза, Ф. П. Тищенко, в 1954 році були нагороджені орденом Леніна.
У повоєнні роки швидко розвивалися й промислові підприємства Узина, серед яких провідне місце посідав цукровий комбінат. Протягом 50-х років його грунтовно реконструювали. Трудомісткі процеси роботи механізували, оснастили новою технікою сепараторний цех, випарну станцію, збудували естакаду для транспортування жому тощо. Якщо в 1946 році завод щоденно переробляв 7,2 тис. цнт буряків, то в 1967-му - 15 тис. цнт. Продуктивність праці з 1950 року зросла утричі. Виросли кваліфіковані кадри. В дореволюційний час на підприємстві не було жодної людини з вищою освітою. В 1969 році на заводі працювало 750 чоловік, у т. ч. з вищою освітою - 53 і 203 - з середньою спеціальною. 10 бригад і 59 робітників заводу вибороли почесне звання ударників комуністичної праці. Серед них Н. І. Івашина, . П. Книш, Є. І. Сніжний, М. Г. Утенко, Н. І. Шаповал та інші.
Провідне місце в «Міжколгоспбуді», створеному 1957 року, посідає цегельний завод, потужність якого зросла з 2 млн. у 1960 році до 7 млн. штук цегли в 1970-му. Відділення «Сільгосптехніки» перейшло в нові приміщення, об'єдналося з машиннотракторною ремонтною майстернею. Реконструювали також хлібопекарню, спорудили молочний і плодоконсервний заводи, інкубаторну станцію й промпобуткомбінат. Серед промислових підприємств важливе місце належить плодоконсервному заводу, який у 1965- 1969 pp. щорічно виготовляв понад 3 млн. умовних банок овочевих і фруктових консервів. Його продукція не тільки успішно реалізується на внутрішньому ринку, а й експортується до Чехословаччини та Німецької Демократичної Республіки.
Узинська селищна Рада, що складається з 120 депутатів, вникає в усі ділянки виробничого й культурного життя. До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна завершено будівництво дитячого садка на 140 місць, дитячого відділення лікарні, АТС, проведено реконструкцію центральної площі та вулиць. Велику громадську роботу проводять депутати - колгоспник-пенсіонер, комуніст з 1931 року П. В. Маринич, батько льотчика-космонавта Р. П. Попович, апаратниця цукрового заводу
A.    П. Горова, свинарка колгоспу «Шляхом Леніна» О. І. Тарнова та багато інших.
Сьогоднішній Узин - чудове, красиве, впорядковане селище. Змінився його зовнішній вигляд. У післявоєнний час зведено понад 500 добротних цегляних індивідуальних будинків, з'явилося 18 нових вулиць: Ю. О. Гагаріна, Г. І. Котовського, О. С. Пушкіна, М. О. Щорса, 8 березня, Миру та інші. Центром селища є площа B. І. Леніна, на якій встановлено пам'ятник засновникові Комуністичної партії і Радянської держави. Тут виросло кілька багатоповерхових будинків, універмаг «Космос», кінотеатр «Зоря». Багато зроблено і для благоустрою селища. Збудовано 5,5 км водогону, газифіковано 1653 квартири, заасфальтовано та освітлено центральну вулицю. Селище потопає в зелені вишнево-яблуневих садів і квітах. Його прикрашає парк.
Незрівнянно підвищилися життєвий рівень трудящих. Якщо в 1953 році вкладників ощадкаси було 5356 чоловік, а сума вкладів дорівнювала 176 тис. крб., то на 1 липня 1970 року кількість вкладників зросла до 9295 чоловік, а вклади перевищили 4,8 млн. крб. Понад 250 жителів є власниками автомашин. Майже кожна сім'я має телевізор, радіоприймач, веломашину. 1970 року в селищі працювало 27 магазинів і ларків.
У повоєнні роки докорінні зміни сталися в охороні здоров'я трудящих, у розвитку освіти та культури селища. В Узині функціонують лікарня на 100 ліжок, оснащена найновішим обладнанням, протитуберкульозний диспансер і поліклініка. В цих закладах трудиться 40 лікарів і 113 чоловік середнього медичного персоналу. Постійною турботою оточені малюки. Для них споруджено 2 дитячі комбінати та З ясел, в яких.виховується понад 300


Узин