Сторінка 5 з 6
грошові доходи зросли з 507 до 1016 тис. крб. Фонд заробітної плати колгоспників у 1964 році становив 483 тис. крб.3 Збільшення прибутків дало можливість широко розгорнути будівництво, придбати нову техніку.
Нові перспективи перед трудівниками сільського господарства села відкрили рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС та квітневого (1965 р.) Пленуму ЦК КП України.
Яскравим свідченням зміцнення економіки колгоспу є зростання неподільних фондів. У 1965 році вони становили 871 тис. крб., а в 1969 році - 1734 тис. крб., тобто майже подвоїлись.
У 1966 році на колгоспних ланах було вирощено високий урожай зернових культур по 38,4 цнт з га на площі 929 га, в т. ч. озимої пшениці по 49 цнт на площі 472 га. Це був найвищий в області урожай найціннішої продовольчої культури на великому масиві. Державі продали понад план 530,3 тонни хліба. Артіль була визнана переможцем соціалістичного змагання і занесена на обласну Дошку пошани.
Ставши на трудову вахту на честь 50-річчя Радянської держави, колгоспники зібрали в 1967 році з кожного гектара по 39,2 цнт пшениці, по 340 цнт цукрових буряків, одержали в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь по 560 цнт молока і по 92 цнт м'яса; у півтора раза перевиконали план продажу державі хліба, молока, м'яса. За досягнуті успіхи колгосп «Радянська Україна» нагородили пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. 24 жовтня 1967 року відбувся мітинг трудівників артілі. «Пам'ятний прапор ми дбайливо збережемо для майбутніх поколінь, як ознаку трудової доблесті нинішнього покоління»,- заявив під оплески присутніх голова правління колгоспу К. Т. Чарник. З великим піднесенням було прийнято вітального листа ЦК КПРС, Президії Верховної Ради, Раді Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Ще в 1956 році стала до ладу колгоспна ГЕС на річці Роставиці потужністю 145 квт. Протягом кількох років ГЕС, на будівництво якої пішло 1244 тис. крб., окупила затрати. Завдяки введенню її в дію, посилився розвиток господарства, поліпшився побут матюшівців. У 1960 році село і колгосп підключили до державної електромережі.
Тепер колгосп «Радянська Україна» - високорозвинуте, багатогалузеве господарство. Його машинний парк збільшився до 55 тракторів, 18 комбайнів, 24 вантажних автомашин.
Великі заслуги в розвитку колгоспу голови К. Т. Чарника, який у 1955 році на заклик партії прийшов сюди на роботу. До цього він працював на Київській науково-дослідній станції тваринництва «Терезине», де за досягнуті успіхи був нагороджений орденом Леніна. За самовіддану працю на посту голови артілі його нагородили другим орденом Леніна. За значні досягнення колгоспу в розвитку тваринництва і заготівлі м'яса, молока та інших сільськогосподарських продуктів К. Т. Чарнику присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням третього ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і Молот». Орденом Леніна нагороджені також завідуючий фермою В. К. Тарасенко, доярки М. О. Яременко-Кобилинська та
К. М. Бровченко. Двічі відзначено цією найвищою урядовою нагородою доярку Г. Ю. Самусенко.
Душею всіх починань і перетворень на селі є первинна партійна організація, в складі якої 48 комуністів. На найбільш відповідальних ділянках колгоспного виробництва - на тваринницьких фермах, у бригаді механізаторів, у рільничих бригадах, в автопарку - створені партійні групи. Надійним помічником комуністів є комсомольська організація. Вона об'єднує 62 чоловіка. За успіхи у вирощуванні високих урожаїв зернових культур секретаря комсомольської організації А. А. Бровченка в 1965 році нагороджено грамотою ЦК ВЛКСМ. Він був делегатом XX з'їзду ЛКСМ України.
Важлива організуюча роль у багатогранному житті села належить сільській Раді, до складу якої входить 23 депутати. При виконкомі Ради працюють постійно діючі комісії - сільськогосподарська, фінансова, культурно-освітня й побутова.
Невпізнанним стало село за Радянської влади. Змінився його зовнішній вигляд. Протягом 1957-1969 pp. споруджено й перебудовано 450 житлових будинків колгоспників. Замість старих хат виросли світлі, просторі будівлі з цегли, вкриті бляхою та шифером. У багатьох будинках колгоспників - парове опалення, газові плити.
Одним з показників зростання добробуту матюшівців є значні заощадження, які вони зберігають в ощадкасі. На 675 дворів тут - 464 вкладники; загальна сума їхніх вкладів становила в 1969 році 293,5 тис. карбованців.
Неослабна увага приділяється охороні здоров'я трудящих. В селі є фельдшерсько-акушерський пункт і пологовий будинок. Добре піклуються тут про малят, які виховуються в дитячих яслах.
Помітно зросла культура села. Тут є восьмирічна школа, де 23 учителі навчає 259 дітей. У 1964 році колгосп побудував для неї нове двоповерхове приміщення. Поряд з школою споруджено будинок культури на 500 місць. У
Дивиться також інші населені пункти цього району: