Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Матюші

Сторінка 3 з 6
Мирному будівництву заважали недобитки різних банд - Гончара, Зеленого, Махна. І знову на допомогу матюшівцям прийшли котовці: 16 січня 1921 року 3-я бригада 17-ї кавалерійської дивізії вибила з села махновців.
Активним провідником політики Комуністичної партії в селі стала створена в 1923 році комсомольська ініціативна група. До невеликого, але енергійного колективу комсомольців входили Г. М. Ткаченко, Р. П. Аджамко. Очолив групу І. . Павлов. Комсомольці разом з комнезамом проводили значну роботу по ліквідації неписьменності, згуртовували бідняцько-середняцьку молодь на боротьбу з класовими ворогами, за подолання господарських труднощів, за створення селянських кооперативів.
В 1925 році 35 незаможників об'єднались у товариство спільного обробітку землі. Головою обрали активного комнезамівця Р. Г. Романенка.
Того ж року було засновано чотири сільські товариства: споживче, яке відкрило 2 крамниці, молочарське з молокопереробним пунктом, кінне і селянське товариство взаємодопомоги, що сприяло зміцненню спілки незаможників із середняками, кооперуванню бідняків, забезпечувало їх насінням, влаштовувало громадські прокатні та зерноочисні пункти, подавало селянам допомогу в разі стихійного лиха. Провідну роль у цій справі відігравав комнезам.
Створення і діяльність кооперативних об'єднань проходили в гострій класовій боротьбі. Куркулі всіляко намагалися перешкодити соціалістичним перетворенням на селі. На певний час їм вдалося захопити навіть керівництво деякими товариствами. Вони шахраювали, не допускали перевиборів, звітів, ревізій, саботували хлібозаготівлі, приховували хліб, спекулювали ним, залякували тих, хто вступав до кооперативу. Сільські комсомольці при підтримці окружної партійної організації викрили й знешкодили куркулів та їх прихвоснів.
Рух за перехід до колективних форм господарювання рік урік посилювався. Уже в лютому 1929 року на загальних зборах селян було прийняте рішення про створення колгоспу ім. К. Є. Ворошилова. Правління очолив П. І. Солопенко. В числі фундаторів артілі були Р. Г. Романенко, В. Т. Альоха, П. П. Грушецький і Г. М. Литвин.
Активну участь у проведенні колективізації, як і в усіх господарсько-політичних кампаніях, брала комсомольська організація, яка в 1930 році налічувала 20 чоловік. Осередок оголосив себе ударною бригадою у здійсненні суцільної колективізації й ліквідації куркульства як класу. Значною подією в житті Матюшів було створення 12 березня 1931 року партійної організації, яку очолив П. І. Ковтуненко.
На початку 1931 року артіль об'єднувала 435 господарств, а на кінець року колективізацію в селі було завершено. В 1932 році колгосп розділився на три: ім. К. Є. Ворошилова, ім. М. В. Фрунзе та ім. С. М. Будьонного. У жовтні 1935 року відбулось урочисте вручення актів на вічне користування землею. За колгоспом ім. К. Є. Ворошилова було закріплено 1085, ім. С. М. Будьонного - 1240, ім. М. В. Фрунзе - 429 гектарів.
На всю округу в 30-і роки славились матюшівські трудівники. У 1936 році серед них поширився рух п'ятисотенниць. Першою п'ятисотенницею в селі стала ланкова Ф. О. Студзинська. Вона закликала молодь до творчої праці на вільній колгоспній землі. «Колись тут працювали ми на панських ланах, обідрані, голодні, гнули спину від зорі до зорі, щоб створити проклятим панам сите життя. А за це платили нам по 15 копійок на день»,- розповідала колишня наймичка своїм молодшим товаришам. Ф. О. Студзинська брала активну участь і в громадсько-політичному житті - з її ініціативи було створено дитячі ясла, осередок Червоного Хреста; її обирали делегатом III обласного з'їзду Рад. Почин першої п'ятисотенниці підхопили ланкові Ф. Т. Литвин, Т. С. Глеваська та інші.
В передвоєнні роки колгоспники добились значних успіхів. У 1938 році артілі зібрали по 19 цнт озимої та по 16 цнт ярої пшениці, 201 цнт цукрових буряків з га. На трудодень видали по 3 кг хліба. За досягнення в галузі рільництва й тваринництва колгоспи були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Навесні 1941 року колгоспи розпочали будівництво добротних господарських і громадських приміщень. Втілювалися в життя плани створення великого механізованого господарства. В артілях було 6 молотарок, 22 жниварки, 5 двигунів, 2 автомашини. Колгоспи обслуговували 2 тракторні бригади Білоцерківської МТС, що мали 15 тракторів і 5 комбайнів.
В селі працювали 3 клуби, бібліотека, 2 хати-читальні, неповна середня школа, радіовузол. Ще в 1936 році було повністю ліквідовано неписьменність.
Жителі Матюшів завжди гаряче відгукувалися на всі події в країні та за її межами, були вірні ідеям інтернаціоналізму та пролетарської солідарності. Виступаючи за підтримку іспанського народу в його боротьбі проти фашизму, колгоспники на загальних зборах вирішили виділити у фонд допомоги трудящим Іспанії по 150 грамів хліба з кожного заробленого трудодня. 100 цнт хліба було відправленогероїчним бійцям республіканської Іспанії. Все це


Матюші