Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Березань

Сторінка 4 з 7
відбулося урочисте Свято врожаю та колективізації, яке почалося загальними зборами селян. Було оглянуто виставку досягнень кращих колективних господарств. Агрономи та лікарі читали лекції, надавали консультації, бухгалтери інструктували з питань складання інвентарного балансу та налагодження обліку в колгоспах. 1 лютого 1930 року газета «Пролетарська правда» повідомила про завершення суцільної
колективізації в Березанському районі. Активістами у проведенні цієї відповідальної роботи були О. Й. Бакуменко, О. С. Загайний, А. Р. Кир'ян, брати О. Ф. і С. Ф. Козацькі, М. А. Охріменко, М. П. Полоцький та інші. У цьому ж році організовано машинно-тракторну станцію, яка з кожним роком поліпшувала обслуговування колгоспів, поповнювалася новою технікою. У 1934 році у ній налічувалося 40 тракторів.
Велику допомогу в організації колгоспів, ремонті сільськогосподарської техніки і проведенні посівних кампаній подавали колгоспникам робітники Київського заводу «Арсенал». 1931 року в селі почали працювати міжрайонні підготовчі курси робітників-двадцятип'ятитисячників, направлених на роботу в колгоспи. Посланці партії гаряче взялися за налагодження артільного господарства. У травні 1931 року березанці звернулися до всіх колгоспників країни з закликом своєчасно підготуватися до збирання врожаю6 і провели цю роботу у стислі строки, при найменших втратах. 1932-1935 pp. були роками дальшого організаційно-господарського зміцнення колгоспів. На базі трьох невеликих артілей створено колгоспи ім. ДПУ та ім. Дубового.
Колгоспні первинні партійні організації почали глибше вникати у виробничі питання, виявляти недоліки в роботі окремих господарств та допомагати ліквідовувати їх. Напередодні Великої Вітчизняної війни березанські сільгоспартілі були вже міцними господарствами, в яких рік у рік зростали прибутки, своєчасно виконувалися державні плани сільськогосподарських заготівель, добре оплачувалася праця трудівників.
Уже в перші роки Радянської влади належна увага приділялася впорядкуванню села, його благоустрою, поліпшенню побутових умов трудящих. Особливо активну роботу щодо цього проводила комісія соціалістичної перебудови побуту, що виникла в 1930 році. За її участю організовано дитячі садки, майданчики, ясла, створено фонд матері-селянки. Населення обслуговувала добре обладнана лікарня. Діяв побутовий комбінат.
Розгорнулося будівництво громадських приміщень: школи, аптеки, лазні тощо. Зроблено дальший крок у розвитку народної освіти. У 1928 році в Березані було три семирічні і дві початкові школи, а 1940 року - середня, дві семирічні та початкова школи, в яких навчалося понад 940 дітей. У 1928-1930 pp.у селі працював вечірній робітфак Київського гідромеліоративного інституту.
Напередодні Великої Вітчизняної війни у Березані центром культурно-масової роботи був районний будинок культури, у якому демонструвалися кінофільми, працювали драматичний, хоровий, музичний та інші гуртки художньої самодіяльності. Понад 20 тис. примірників книг налічувалося в бібліотеці. Життя березанців висвітлювалося на сторінках газети «За більшовицькі колгоспи», яка почала виходити з 1935 року.
Теплого, сонячного ранку 22 червня 1941 року колгоспники Березані працювали на недільнику - будували шосейну дорогу Київ-Харків. Опівдні до них прибув секретар райкому В. Д. Шутенко, який повідомив, що на Радянський Союз напала фашистська Німеччина. Відбувся мітинг, на якому березанці заявили, що не пошкодують свого життя для захисту рідної Вітчизни. Сотні жителів пішли на фронт. Чоловіків замінили жінки, старики, підлітки. Одним з найголовніших завдань, що постали перед ними, було зібрати якнайбільше хліба і вивезти його вглиб країни. Для цього Березанський райком КП(б)У мобілізував партійну організацію району та колгоспників.
Для боротьби з ворожими диверсантами у серпні організовано винищувальний батальйон у складі 150 чоловік, а у вересні на його базі - Березанський партизанський загін ім. В. Боженка. Командиром загону був голова Березанського райвиконкому О. Ф. Козацький, комісаром - В. Д. Шутенко. В організації загону та навчанні командного складу безпосередню участь брав секретар Київського обкому партії М. П. Мішин. У вересні 1941 року у Березані знаходився Київський обком КП(б)У. Під його керівництвом у лісі для партизанів і підпільників створювався резерв зброї, боєприпасів, продуктів харчування.
16 вересня, коли з боку Басані-Згурівки на Березань почали наступати німецько-фашистські війська, партизани замаскувалися в заростях біля МТС, підпустили близько ворога і відкрили вогонь. Фашисти, втративши 8 автомашин, 10 мотоциклів і 40 чоловік солдатів та офіцерів, відступили і тільки пізно ввечері відновили наступ і захопили Березань. Підрозділи 6-ї та 38-ї армій Південно-Західного фронту з допомогою партизанів двічі вибивали німців з Березані, але сили були нерівні, і фашистські війська


Березань