Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Гребінки

Сторінка 5 з 6
і приступили до ремонту тракторів. За допомогою МТС колгоспи ім. Димитрова, ім. Шевченка, «Червоний партизан» та «Комунар» у 1944 році перевиконали плани сівби ярових, зібрали врожай, посіяли озимі. Поступово були освоєні довоєнні посівні площі, зросла врожайність зернових культур та цукрових буряків. Відновити громадські стада допомогли колгоспи РРФСР. У жовтні 1944 року з Саратовської області надіслали 90 голів великої рогатої худоби, 29 овець і 5 коней. 1950 року три гребінківські колгоспи: ім. Димитрова, «Червоний партизан» і «Комунар» об'єдналися в один - ім. Димитрова. Це дало можливість раціональніше використовувати техніку, поліпшити культуру землеробства.
Високого рівня розвитку досягло народне господарство в Гребінках за останнє десятиріччя. Невпізнанно змінився цукрозавод: тут спорудили нову теплоелектроцентраль, газову піч, яка повністю забезпечила виробництво вапняним молоком і газом, сушильне відділення, склад на 10 тис. цнт цукру, реконструйовано продуктовий, сокоочисний та інші цехи. Ручна праця зведена до мінімуму. Бурякорізка обладнана сучасними машинами, що дало змогу прискорити технологічний процес, зменшити втрати цукру. В сокоочисно- му цеху встановлені вакуумфільтри, які
значно поліпшили умови праці робітників. Гордістю продуктового цеху є центрифуги з програмним управлінням. За допомогою працівників Науково- дослідного інституту цукрової промисловості УРСР повністю механізовані процеси розвантаження сировини. Буряки подаються на переробку гідротранспортером. Це сприяло підвищенню продуктивності праці і значному зменшенню затрат на виробництво цукру. Сировина на підприємство надходить з колгоспних полів Білоцерківського і Васильківського районів. За сезон 1969/70 pp. завод переробив 3250 тис. цнт буряків і дав країні 420 тис. цнт цукру. 1970 року почалася реконструкція заводу, після завершення якої потужність його зросте вдвічі.
Організуючою і спрямовуючою силою в роботі колективу є партійна організація заводу, яка налічує 72 комуністи. На найважливіших ділянках, зокрема в цеху механізації зовнішніх робіт, теплоелектроцентралі, електроцеху, створені партійні групи. На заводі виросли передовики виробництва. Комуніст А. Ю. Черепенко прийшов на завод у 1946 році. Він освоїв кілька спеціальностей, закінчив вечірню середню школу, потім - Київський інститут харчової промисловості, працював інженером, начальником зміни. Тепер він - інженер-технолог економічної лабораторії. Від підручного котельника до головного інженера заводу - такий шлях пройшов комуніст М. І. Бесідовський. Понад 40 років віддали підприємству М. М. Рябчук, І. Й. Черкас та ін. За сумлінну працю 10 робітників заводу удостоєні орденів і медалей, з них ордена Леніна - апаратниця Є. К. Загородня. У 1970 році завод нагороджено Ленінською ювілейною Почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.
Включившись у соціалістичне змагання на честь ХХІУ з'їзду КПРС і XXI з'їзду КП України, колектив заводу достроково завершив виробничу програму першого кварталу 1971 року. Вироблено цукру понад план 3 тис. цнт, зекономлено електроенергії 12,5 тис. квт.-год. Продуктивність праці порівняно з відповідним періодом минулого року підвищилась на 4,7 процента.
На базі авторемонтних майстерень у 1964 році збудовано ремонтно-механічний завод. Це була важлива подія в економічному житті селища. На заводському подвір'ї виросли просторі, світлі приміщення котельно-складального, механічного, ковальсько-пресового цехів, склад готової продукції, адміністративний корпус. Колишні невеликі майстерні стали сучасним підприємством. Завод випускає устаткування для механізації зовнішніх трудомістких робіт на цукрових заводах, зокрема для' комплексної механізації відвантаження цукру, жому, заготівлі вапняного каменю тощо. Заводська партійна організація налічує 48 чоловік. Комуністи показують приклад у роботі, ведуть перед у соціалістичному змаганні за підвищення продуктивності праці, за зниження собівартості продукції. На заводі працюють 260 робітників, інженерів, техніків, серед них багато ветеранів. Понад 30 років трудяться тут С. І. Подскрьобок, К. А. Котков, М. П. Дзюман.
Для розширення будівництва в селищі велике значення мало створення в 1956 році «Міжколгоспбуду». Протягом восьмої п'ятирічки він став великим механізованим підприємством. На його базі створено Міжколгоспне будівельне управління, яке має цегельний завод, цехи столярний, лісопильний та залізобетонних виробів, а також виробничі бригади. В 1971 році будівельне управління закінчило спорудження комбікормового заводу потужністю 180-200 тонн на добу, що дасть змогу забезпечити поживними кормами колгоспи району.
На спеціалізоване підприємство перетворилося Гребінківське відділення «Сільгосптехніки». Його майстерні мають три цехи: тракторний, авторемонтний і цех ремонту електромоторів. Відділення ремонтує трактори колгоспів п'яти районів, а електромотори - для всіх колгоспів і радгоспів


Гребінки