Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Гребінки

Сторінка 3 з 6
робітників на рішучу боротьбу з саботажниками. Активним помічником комуністів був комсомольський осередок, створений на заводі наприкінці 1922 року, його очолював молодий робітник Г. А. Каленський. Комсомольці організували профтехнічні курси для молоді, налагодили роботу заводського клубу, який став центром культурно-масової роботи в Гребінках. Велике значення для відбудови господарства села мало те, що в 1923-1925 pp. Гребінки були районним центром.
Незважаючи на значні досягнення у господарському житті села, гребінківці в перші роки після громадянської війни переживали серйозні труднощі. Нерідко сім'я бідняка мала одну пару чобіт. Бідняки й середняки купували лише такий товар, як гас, сірники, дьоготь, сіль. Частина селян їла, за висловом одного незаможника, «картоплю з картоплею». Таке становище вимагало дальшого поліпшення культури землеробства, підвищення продуктивності праці в сільському господарстві. 1928 року в Гребінках було проведено землевпорядні роботи. Це дало можливість селянам створити земельні громади за кутковим принципом, розширити площі під посіви цукрових буряків та багаторічних трав.
Під керівництвом партійної організації в Гребінках розпочався рух за суцільну колективізацію. В 1929 році жителі села об'єдналися в колгоспи ім. Шевченка, «Червоне сяйво», «До кращої долі» та «Міць». Останні три з 1933 року називалися відповідно «Комунар», ім. Димитрова, «Червоний партизан». Переборюючи труднощі, колгоспи організаційно зміцнювалися, вчасно справлялися з сільськогосподарськими роботами. За роки довоєнних п'ятирічок вони у півтора раза підвищили врожайність. У 1938-1939 pp. бригади П. Марченка, А. Корнієнка та Л. Корнієнка з колгоспу «Комунар» виростили по 18 цнт зернових і по 300 цнт цукрових буряків на кожному гектарі; Збільшилась оплата праці. Так, у 1939 році в артілі «Червоний партизан» колгоспник Ф. Кобзаренко одержав 1321 кг хліба і 368 крб. грішми, Д. Бутенко - 1018 кг хліба і 282 крб. грішми. Колгоспники одержували на трудодні також овочі, сіно, солому тощо.
Велику допомогу у проведенні польових робіт подавала колгоспам Гребінківська МТС, утворена 1931 року. Через рік вона мала 22 трактори та багато іншої техніки. Роль МТС у сільськогосподарському виробництві рік у рік зростала. У 1938 році в ній налічувалося вже 117 тракторів, ЗО молотарок, 20 комбайнів, кілька двигунів. 60 проц. усіх польових робіт у колгоспах виконували машини. Після організації політвідділу в лютому 1933 року, МТС стала центром політичного і організаційно-господарського керівництва колгоспами. На курсах, відкритих при МТС у 1932 році, готували кадри трактористів, комбайнерів, механіків. Комуніст С. Л. Руденко почав трудовий шлях ковалем на цукровому заводі, після закінчення курсів працював трактористом, потім - механіком, завідуючим майстернями. Він вніс багато раціоналізаторських пропозицій. С. Л. Руденко і токар-стахановець О. Т. Кулішов за відмінну роботу не раз одержували премії. У березні 1940 року Головний комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки за досягнення високих виробничих показників нагородив трактористів П. К. Устименка і К. Д. Григоренка Малими срібними медалями.
Протягом 1930-1932 pp. реконструйовано цукровий завод. Було встановлено більш досконалі фільтри дифузійного соку в сокоочисному цеху, механізовано подачу буряків, споруджено нову електростанцію - все це сприяло поліпшенню технологічного процесу, збільшенню потужності підприємства, зростанню продуктивності праці. У 1936-1940 pp. завод щороку виробляв 150-160 тис. цнт цукру. Важливе місце в господарстві села займали авторемонтні майстерні, організовані в 1932 році. Тут ремонтували автомобілі й мотоцикли вітчизняних марок.
Поряд з розвитком економіки села значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих. 1940 року в районній лікарні5 на 55 ліжок працювало 36 медпрацівників, у т. ч. 7 лікарів. У селі були дитячий садок і 4 сезонні садки в колгоспах.
Зріс культурний рівень населення. Збільшення асигнувань на народну освіту дало можливість охопити всіх дітей загальнообов'язковим семирічним навчанням, повністю ліквідувати неписьменність. Перед Великою вітчизняною війною в Гребінках діяли середня і 2 початкові школи, 1934 року організована бібліотека; її книжковий фонд у 1941 році становив 9 тис; примірників. При районному будинку культури працювала хорова капела, гуртки художньої самодіяльності. За досягнення в оборонній і спортивній роботі молодь у 1940 році завоювала перехідний Червоний прапор республіканської ради товариства «Цукровик».
Важливу роль у боротьбі за соціалістичні перетворення, за виховання трудящих відігравала районна газета «Прапор Леніна», яка почала виходити в 1935 році. На її сторінках друкувалися матеріали про роботу підприємств, досвід передовиків колгоспних ланів, про життя і побут жителів села.
Фашистські орди, що посунули на Радянську країну, перервали творчу працю трудящих. Захопивши 19 липня 1941 року Гребінки, окупанти встановили режим жорстокого терору і насильства. Вони насамперед


Гребінки