Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
кінець п'ятирічки, в 1955/56 навчальному році в Києві всіх загальноосвітніх шкіл (разок із школами залізничного транспорту! та інших відомств) налічувалось 163, в них навчалося 121 338 учнів. Крім того, в місті працювало 53 загальноосвітні середні школи робітничої молоді, в яких було до 7500 учнів, 31 технікум, де вчилось стаціонарно 22 155 учнів і заочно ЗОЮ, 8 технічних училищ з 1543 учнями, 8 будівельних училищ з 1341 учнем, 7 ремісничих училищ з 1867 учнями, залізничне училище, в якому налічувалось 472 учні, спеціальне ремісниче училище з 297 учнями та 2 художні училища, де було 352 учні. Відповідно до рішень XX з'зду КПРС на початку 1956/57 навчального року в Києві відкрито 3 школи-інтернати. На кінець 1955/56 навчального року, коли
країна вступила в боротьбу за розв'язання величних завдань шостої п'ятирічки, в школах Києва системи міського відділу народної освіти працювало 6454 вчителі, більшість з яких мала спеціальну педагогічну освіту.
У київських школах на початку 1956/57 навчального року працювало 133 комсомольські організації, які налічували в своїх лавах 20 365 комсомольців, 144 піонерські дружини, в яких було 49 490 піонерів. Цей актив допомагав педагогам здійснювати великі і благородні завдання комуністичного виховання дітей.
Одним з важливих факторів боротьби за успішність учнів є культура педагогічної праці, її стиль, традиції. Включає вона в себе багато різноманітних чинників, однак вирішальними, як показує досвід, є три: єдині довготривалі і вимогливі до себе і учнів педагогічні колективи, широка, творча та висококваліфікована педагогічна діяльність кожного педагога зокрема, згуртована, наполеглива боротьба за знання самих учнів. Це видно на прикладі роботи педагогічного колективу 78-ї середньої школи, очолюваного заслуженою вчителькою школи УРСР членом КПРС Г. В. Семенцовою. Ядром, навколо якого створювався педагогічний колектив школи, були педагоги-комуністи. Найхарактернішим у його роботі вже в перші повоєнні роки було поєднання високих вимог до себе і учнів з педагогічними заходами в усіх ланках навчального і виховного процесу.
Різностороння творча робота велась у багатьох школах Києва. Такі педагогимайстри, як О. В. Пасхіна (6-а школа), Е. Л. Приступова (65-а школа), П. В. Гусак (141-а школа), М. І. Салтиков (61-а школа) та багато інших, не тільки добивались глибоких знань своїх учнів, а й узагальнювали свій досвід на сторінках педагогічної преси, науково-методичних збірників, у брошурах. Уже в перших, випущених після війни збірниках Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР надруковані праці О. В. Пасхіної, Е. Л. Приступової, М. І. Салтикова та інших.
Серед київських педагогів провідне місце займали заслужені вчителі школи УРСР, які подавали зразки наполегливої творчої роботи по озброєнню учнів знаннями. На початку 1960 року це почесне звання мали 62 вчителі, в т. ч. П. А. Горбатий, Г. М. Дубовик, В. В. Бодрова, Л. М. Олесюк, Р. Г. Числовська та інші. Вони спрямовували всі свої зусилля на виховання гідної зміни будівників комуністичного суспільства.
Прикладом хорошої організації позакласної та позашкільної роботи стала 45-а середня школа. Тут поряд з наполегливою боротьбою вчителів за глибокі й міцні знання проводились пам'ятні зустрічі піонерів і комсомольців із знатними людьми міста. На піонерських зборах не раз бували двічі Герой Радянського Союзу відомий партизанський командир С. А. Ковпак, мати Гулі Корольової улюбленої героїні юних читачів книжки «Четверта висота», молодогвардієць Арутюнянц та інші. Організовувались хвилюючі зустрічі учнів школи з молоддю країн народної демократії, досвідченими виробничниками і молодими новаторами заводів «Ленінська кузня» та «Більшовик». Учителі і учні протягом двох років готували виставку, присвячену 300-річчю возз'єднання України з Росією. Із зібраних матеріалів була потім оформлена постійно діюча виставка документів, фотоматеріалів, дитячих робіт, подарунків школі на тему «Наш рідний Київ».
Після XX з'їзду КПРС партійні і радянські організації, педагогічні колективи шкіл Києва працювали над поліпшенням всієї системи навчально-виховної роботи, зміцненням матеріальної бази шкіл, впровадженням політехнізації. На початку 1958/59 навчального року в Києві в системі міського відділу народної освіти працювало 158 шкіл, у т. ч. З школи-інтернати, 57 вечірніх середніх шкіл робітничої молоді. В 1956-1958 pp. у загальноосвітніх середніх школах було створено і добре обладнано 509 навчальних кабінетів. Лише в 1958 році додатково організовано 38 навчальних кабінетів. За той же період при школах
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 19 з 58
Величезної ваги завдання були поставлені перед працівниками школи XX з'їздом КПРС щодо поширення середньої освіти, ліквідації певного відриву навчальновиховної роботи від життя, корінного поліпшення справи політехнічного навчання і трудового виховання учнів. Підвищенню рівня шкільної роботи сприяло те, що за роки п'ятої п'ятирічки у Києві збудували 18 нових шкіл. Відповідно зросла кількість учнів. На країна вступила в боротьбу за розв'язання величних завдань шостої п'ятирічки, в школах Києва системи міського відділу народної освіти працювало 6454 вчителі, більшість з яких мала спеціальну педагогічну освіту.
У київських школах на початку 1956/57 навчального року працювало 133 комсомольські організації, які налічували в своїх лавах 20 365 комсомольців, 144 піонерські дружини, в яких було 49 490 піонерів. Цей актив допомагав педагогам здійснювати великі і благородні завдання комуністичного виховання дітей.
Одним з важливих факторів боротьби за успішність учнів є культура педагогічної праці, її стиль, традиції. Включає вона в себе багато різноманітних чинників, однак вирішальними, як показує досвід, є три: єдині довготривалі і вимогливі до себе і учнів педагогічні колективи, широка, творча та висококваліфікована педагогічна діяльність кожного педагога зокрема, згуртована, наполеглива боротьба за знання самих учнів. Це видно на прикладі роботи педагогічного колективу 78-ї середньої школи, очолюваного заслуженою вчителькою школи УРСР членом КПРС Г. В. Семенцовою. Ядром, навколо якого створювався педагогічний колектив школи, були педагоги-комуністи. Найхарактернішим у його роботі вже в перші повоєнні роки було поєднання високих вимог до себе і учнів з педагогічними заходами в усіх ланках навчального і виховного процесу.
Різностороння творча робота велась у багатьох школах Києва. Такі педагогимайстри, як О. В. Пасхіна (6-а школа), Е. Л. Приступова (65-а школа), П. В. Гусак (141-а школа), М. І. Салтиков (61-а школа) та багато інших, не тільки добивались глибоких знань своїх учнів, а й узагальнювали свій досвід на сторінках педагогічної преси, науково-методичних збірників, у брошурах. Уже в перших, випущених після війни збірниках Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР надруковані праці О. В. Пасхіної, Е. Л. Приступової, М. І. Салтикова та інших.
Серед київських педагогів провідне місце займали заслужені вчителі школи УРСР, які подавали зразки наполегливої творчої роботи по озброєнню учнів знаннями. На початку 1960 року це почесне звання мали 62 вчителі, в т. ч. П. А. Горбатий, Г. М. Дубовик, В. В. Бодрова, Л. М. Олесюк, Р. Г. Числовська та інші. Вони спрямовували всі свої зусилля на виховання гідної зміни будівників комуністичного суспільства.
Прикладом хорошої організації позакласної та позашкільної роботи стала 45-а середня школа. Тут поряд з наполегливою боротьбою вчителів за глибокі й міцні знання проводились пам'ятні зустрічі піонерів і комсомольців із знатними людьми міста. На піонерських зборах не раз бували двічі Герой Радянського Союзу відомий партизанський командир С. А. Ковпак, мати Гулі Корольової улюбленої героїні юних читачів книжки «Четверта висота», молодогвардієць Арутюнянц та інші. Організовувались хвилюючі зустрічі учнів школи з молоддю країн народної демократії, досвідченими виробничниками і молодими новаторами заводів «Ленінська кузня» та «Більшовик». Учителі і учні протягом двох років готували виставку, присвячену 300-річчю возз'єднання України з Росією. Із зібраних матеріалів була потім оформлена постійно діюча виставка документів, фотоматеріалів, дитячих робіт, подарунків школі на тему «Наш рідний Київ».
Після XX з'їзду КПРС партійні і радянські організації, педагогічні колективи шкіл Києва працювали над поліпшенням всієї системи навчально-виховної роботи, зміцненням матеріальної бази шкіл, впровадженням політехнізації. На початку 1958/59 навчального року в Києві в системі міського відділу народної освіти працювало 158 шкіл, у т. ч. З школи-інтернати, 57 вечірніх середніх шкіл робітничої молоді. В 1956-1958 pp. у загальноосвітніх середніх школах було створено і добре обладнано 509 навчальних кабінетів. Лише в 1958 році додатково організовано 38 навчальних кабінетів. За той же період при школах