Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поліпшують свою роботу в справі керівництва промисловістю і комунальним
господарством районні і міська Ради депутатів трудящих, пожвавилась робота профспілкових організацій підприємств, організацій, установ та навчальних закладів.
У лютому 1967 року в Києві відбулося засідання Державного комітету по цивільному будівництву і
архітектурі при Держбуді СРСР. На засіданні були присутні партійні і радянські керівники міста і області, представники Держплану, міністерств і відомств республіки, архітектори Москви і Києва. Було розглянуто і схвалено генеральний план дальшого розвитку столиці України і приміської зони, за яким визначено контури майбутнього Києва.
За розвитком промисловості місто Київ стане одним з найбільших у Радянському Союзі центрів точного машиноі приладобудування, науково-технічного прогресу і підготовки висококваліфікованих кадрів. Значно збільшиться також кількість підприємств побутового обслуговування. Щодо нових заводів і фабрик інших галузей промисловості, то вони будуть розміщуватись в приміській зоні -
у Фастові, Василькові, Броварах, Борисполі, Обухові, Димері і селищі Пісківка, які значно розвинуться. Київ буде оточений промисловими містами-супутниками, які утворять сузір'я оновлених міст з єдиною радіально-кільцевою системою шляхів.
Відбудуться значні зміни і в розташуванні існуючих київських підприємств.
Набирає темпів житлове і культурно-побутове будівництво. В нинішній п'ятирічці трудящі міста одержать 4200 тис. кв. м житла, або приблизно 140 тис. квартир. Мальовничі пригороди Теремки, Феофанія, Біличі відведені для створення в них великих комплексів наукових закладів. Першочерговими для будівництва будуть житлові масиви Березняки і Микільська Слобідка. Буде споруджено також 100 дитячих комбінатів, садків і ясел, 15 шкіл, 280 магазинів, 10 критих ринків, багато медичних, побутових об'єктів. Із закладів культури будуть споруджені драматичний театр, театр естради і мініатюр, кіно-концертний зал, 11 кінотеатрів, бібліотека Академії наук УРСР на 20 млн. книг, будинки актора, композиторів, товариства «Знання», клуб Аерофлоту тощо.
Утвориться новий громадський центр міста. Зараз він знаходиться на правому березі Дніпра. Надалі до нього буде включено новий, багатий своєю архітектурою висотний масив навколо станції метро «Лівобережна», де розміщуватимуться різні республіканські, обласні і міські установи, культосвітні заклади, готелі, ресторани, кафе тощо. Це призведе до переміщення загальноміського центру і на лівий берег Дніпра. Обидва береги об'єднаються в один архітектурний ансамбль, а ріка Славутич стане його основною композиційною віссю.
За останні роки на основі широкого міжнародного співробітництва Радянського Союзу ширяться і міцніють зарубіжні економічні і культурні зв'язки столиці Радянської України міста-героя Києва.
Слава київської виробничої марки, викована натхненною героїчною працею трудівників заводів і фабрик Києва, відома в багатьох країнах. Нині для експорту 44 промислові підприємства міста-героя дають вироби для 62 країн Європи, Азії, Америки і Африки. Серед них вироби заводів «Більшовик», «Червоний екскаватор», «Точелектроприлад», «Укркабель», верстатів-автоматів ім. М. Горького, «Арсенал» ім. В. І. Леніна, «Ленінська кузня» та інші. Землерийні машини київських екскаваторників працюють в 35 країнах. Під прапорами Гвінеї, Занзібару, Об'єднаної Арабської Республіки та багатьох інших країн ведуть рибний промисел траулери, вироблені «Ленінською кузнею». На заводах братніх соціалістичних країн, а також Фінляндії, Італії, Австрії, Данії, ФРН використовують токарні автомати і напівавтомати верстатобудівників столиці Радянської України.
Велике значення для поширення економічних зв'язків киян з зарубіжними країнами мають міжнародні ярмарки і виставки. Продукція київських підприємств за останні (1960-1967 pp.) 8 років експонувалась більше як на 100 міжнародних
ярмарках і виставках в Лейпціґу і Будапешті, Кабулі і Токіо, Марселі і Брюсселі, Загребі і Пловдиві, Парижі і Брио та багатьох інших містах різних країн світу. Значний інтерес представників зарубіжних фірм і численних відвідувачів викликали вироби київських підприємств, що демонструвались на Всесвітній виставці в канадському місті Монреаль в 1967 році. Висока якість багатьох виробів киян була відзначена дипломами, медалями і спеціальними нагородами.
Зміцненню економічних зв'язків і відносин дружби та взаєморозуміння сприяють численні зарубіжні виставки, які щороку організуються в Києві. Успішно пройшли влітку 1966 року Всесвітній конгрес і виставка птахівництва, в якій взяли участь 20 країн світу. За час роботи цієї виставки в Києві її відвідало близько мільйона чоловік.
Все тіснішими стають економічні зв'язки київських трудівників з спорідненими
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 15 з 58
Надійним помічником міської партійної організації є комсомол. Комсомольська організація міста налічує понад 220 тисяч чоловік.Поліпшують свою роботу в справі керівництва промисловістю і комунальним
господарством районні і міська Ради депутатів трудящих, пожвавилась робота профспілкових організацій підприємств, організацій, установ та навчальних закладів.
У лютому 1967 року в Києві відбулося засідання Державного комітету по цивільному будівництву і
За розвитком промисловості місто Київ стане одним з найбільших у Радянському Союзі центрів точного машиноі приладобудування, науково-технічного прогресу і підготовки висококваліфікованих кадрів. Значно збільшиться також кількість підприємств побутового обслуговування. Щодо нових заводів і фабрик інших галузей промисловості, то вони будуть розміщуватись в приміській зоні -
у Фастові, Василькові, Броварах, Борисполі, Обухові, Димері і селищі Пісківка, які значно розвинуться. Київ буде оточений промисловими містами-супутниками, які утворять сузір'я оновлених міст з єдиною радіально-кільцевою системою шляхів.
Відбудуться значні зміни і в розташуванні існуючих київських підприємств.
Набирає темпів житлове і культурно-побутове будівництво. В нинішній п'ятирічці трудящі міста одержать 4200 тис. кв. м житла, або приблизно 140 тис. квартир. Мальовничі пригороди Теремки, Феофанія, Біличі відведені для створення в них великих комплексів наукових закладів. Першочерговими для будівництва будуть житлові масиви Березняки і Микільська Слобідка. Буде споруджено також 100 дитячих комбінатів, садків і ясел, 15 шкіл, 280 магазинів, 10 критих ринків, багато медичних, побутових об'єктів. Із закладів культури будуть споруджені драматичний театр, театр естради і мініатюр, кіно-концертний зал, 11 кінотеатрів, бібліотека Академії наук УРСР на 20 млн. книг, будинки актора, композиторів, товариства «Знання», клуб Аерофлоту тощо.
Утвориться новий громадський центр міста. Зараз він знаходиться на правому березі Дніпра. Надалі до нього буде включено новий, багатий своєю архітектурою висотний масив навколо станції метро «Лівобережна», де розміщуватимуться різні республіканські, обласні і міські установи, культосвітні заклади, готелі, ресторани, кафе тощо. Це призведе до переміщення загальноміського центру і на лівий берег Дніпра. Обидва береги об'єднаються в один архітектурний ансамбль, а ріка Славутич стане його основною композиційною віссю.
За останні роки на основі широкого міжнародного співробітництва Радянського Союзу ширяться і міцніють зарубіжні економічні і культурні зв'язки столиці Радянської України міста-героя Києва.
Слава київської виробничої марки, викована натхненною героїчною працею трудівників заводів і фабрик Києва, відома в багатьох країнах. Нині для експорту 44 промислові підприємства міста-героя дають вироби для 62 країн Європи, Азії, Америки і Африки. Серед них вироби заводів «Більшовик», «Червоний екскаватор», «Точелектроприлад», «Укркабель», верстатів-автоматів ім. М. Горького, «Арсенал» ім. В. І. Леніна, «Ленінська кузня» та інші. Землерийні машини київських екскаваторників працюють в 35 країнах. Під прапорами Гвінеї, Занзібару, Об'єднаної Арабської Республіки та багатьох інших країн ведуть рибний промисел траулери, вироблені «Ленінською кузнею». На заводах братніх соціалістичних країн, а також Фінляндії, Італії, Австрії, Данії, ФРН використовують токарні автомати і напівавтомати верстатобудівників столиці Радянської України.
Велике значення для поширення економічних зв'язків киян з зарубіжними країнами мають міжнародні ярмарки і виставки. Продукція київських підприємств за останні (1960-1967 pp.) 8 років експонувалась більше як на 100 міжнародних
ярмарках і виставках в Лейпціґу і Будапешті, Кабулі і Токіо, Марселі і Брюсселі, Загребі і Пловдиві, Парижі і Брио та багатьох інших містах різних країн світу. Значний інтерес представників зарубіжних фірм і численних відвідувачів викликали вироби київських підприємств, що демонструвались на Всесвітній виставці в канадському місті Монреаль в 1967 році. Висока якість багатьох виробів киян була відзначена дипломами, медалями і спеціальними нагородами.
Зміцненню економічних зв'язків і відносин дружби та взаєморозуміння сприяють численні зарубіжні виставки, які щороку організуються в Києві. Успішно пройшли влітку 1966 року Всесвітній конгрес і виставка птахівництва, в якій взяли участь 20 країн світу. За час роботи цієї виставки в Києві її відвідало близько мільйона чоловік.
Все тіснішими стають економічні зв'язки київських трудівників з спорідненими