Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Великий успіх мали сатиричні плакати, які викривали і висміювали зовнішніх і внутрішніх ворогів («Денікіна знищено. Черга за польським панством!», «Куркуль, бандит та Червона Армія!»).
Розвиваючи традиції народного лубка, київські художники вдавалися до форми пропагандистського
плаката, який складався з кількох малюнків на різні сюжети, але на одну тему. Малюнки доповнювались пояснювальним текстом. Наприклад, у плакаті «Як Петлюра зраджував Україну» в шести малюнках послідовно і переконливо розповідалося про змову Петлюри з німецькими окупантами, білогвардійським генералом Денікіним, польською шляхтою та про наслідки цієї змови: криваві розправи і знущання над трудящими.
Оригінальною і своєрідною формою революційного плаката були т. зв. «Окна РОСТА», які вперше почали видаватись у Москві та Петрограді, а з 1920 року-і на Україні (УКРОСТА, ОДРОСТА, ЮГРОСТА). Це були переважно малюнки політичної сатири з віршованими підтекстовками, які розмножувалися трафаретним способом. Такі плакати повідомляли про події на фронтах громадянської війни, відгукувалися на різні злободенні новини. «Окна РОСТА» мали велике значення для становлення всього українського революційного плаката.
Головне в київських плакатах років громадянської війни-новизна в художньому трактуванні. Образи трудящих-це образи сповнених революційного запалу і відваги патріотів своєї Вітчизни. Саме такими ми бачимо робітників, селян і червоноармійців на кращих плакатах того часу: «Красноармеец 1919 года», «Вступайте до Червоної Кінноти!» та інші.
У часи громадянської війни в Києві широко розвинулась політична сатира і карикатура. Сатиричні рисунки систематично з'являлись на сторінках газет «Більшовик», «Красная Армия». Чимало сатиричних рисунків у цей час створили художники Б. Єфімов, Розе та інші.
Тематика сатиричного рисунка того періоду відзначалася актуальністю, широтою і політичною загостреністю. Художники-карикатуристи відгукувалися на найважливіші міжнародні та внутрішні події. У створених ними рисунках викривались антинародні, зрадницькі дії Петлюри та загарбницькі наміри польських інтервентів і міжнародного імперіалізму («Польсько-петлюрівська згода», «Справедливий наділ», «Черные вороны»-автор Розе, «Бачить око, та зуб не втне»-автор Б. П.; «Еще недавно... и теперь»-автор Б. I.).
Зброєю сатири київські художники боролися з бандитами, куркулями, дезертирами та іншими ворогами трудящих, агітували за загальне військове навчання, закликали вступати до лав Червоної Армії: «Робітнича влада назавжди очистить Україну від різних банд», «Наслідки трусу», «Загальне військове навчання», «Усі
в Червону Армію!»-автор Розе (1919 р.), «Кулаком по куркулю», «Сироти», «Кулацкая агитация» (1919 р.) «Махно» (1920 p.)-автор Б. Єфімов.
Кілька карикатур було присвячено чистці радянських установ, боротьбі із зрадницькою політикою меншовиків («Щодо чистки радянських установ», «Волк на псарне», «Похоронное бюро», «Соглашатель и К0»-автор Розе (1919 p.). З'являються і політичні карикатури на міжнародні теми (Розе-«Щодо буржуазного перевороту в Угорщині», «Мирные переговоры „союзных" грабителей с германскими»).
Розвиток плаката і карикатури відбувався набагато швидше від інших видів образотворчого мистецтва. Цьому сприяло саме життя, а також специфіка цих видів мистецтва графіки-чітких за рисунком і композицією, політично гострих і зрозумілих для широких трудящих мас.
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 43 з 44
відбудови. Не можна не згадати також про плакати до радянських свят і ювілейних дат: Великої Жовтневої соціалістичної революції, Першого травня, Паризької комуни тощо. Було видано кілька плакатів, присвячених вшануванню пам'яті Т. Шевченка та І. Франка.Великий успіх мали сатиричні плакати, які викривали і висміювали зовнішніх і внутрішніх ворогів («Денікіна знищено. Черга за польським панством!», «Куркуль, бандит та Червона Армія!»).
Розвиваючи традиції народного лубка, київські художники вдавалися до форми пропагандистського
Оригінальною і своєрідною формою революційного плаката були т. зв. «Окна РОСТА», які вперше почали видаватись у Москві та Петрограді, а з 1920 року-і на Україні (УКРОСТА, ОДРОСТА, ЮГРОСТА). Це були переважно малюнки політичної сатири з віршованими підтекстовками, які розмножувалися трафаретним способом. Такі плакати повідомляли про події на фронтах громадянської війни, відгукувалися на різні злободенні новини. «Окна РОСТА» мали велике значення для становлення всього українського революційного плаката.
Головне в київських плакатах років громадянської війни-новизна в художньому трактуванні. Образи трудящих-це образи сповнених революційного запалу і відваги патріотів своєї Вітчизни. Саме такими ми бачимо робітників, селян і червоноармійців на кращих плакатах того часу: «Красноармеец 1919 года», «Вступайте до Червоної Кінноти!» та інші.
У часи громадянської війни в Києві широко розвинулась політична сатира і карикатура. Сатиричні рисунки систематично з'являлись на сторінках газет «Більшовик», «Красная Армия». Чимало сатиричних рисунків у цей час створили художники Б. Єфімов, Розе та інші.
Тематика сатиричного рисунка того періоду відзначалася актуальністю, широтою і політичною загостреністю. Художники-карикатуристи відгукувалися на найважливіші міжнародні та внутрішні події. У створених ними рисунках викривались антинародні, зрадницькі дії Петлюри та загарбницькі наміри польських інтервентів і міжнародного імперіалізму («Польсько-петлюрівська згода», «Справедливий наділ», «Черные вороны»-автор Розе, «Бачить око, та зуб не втне»-автор Б. П.; «Еще недавно... и теперь»-автор Б. I.).
Зброєю сатири київські художники боролися з бандитами, куркулями, дезертирами та іншими ворогами трудящих, агітували за загальне військове навчання, закликали вступати до лав Червоної Армії: «Робітнича влада назавжди очистить Україну від різних банд», «Наслідки трусу», «Загальне військове навчання», «Усі
в Червону Армію!»-автор Розе (1919 р.), «Кулаком по куркулю», «Сироти», «Кулацкая агитация» (1919 р.) «Махно» (1920 p.)-автор Б. Єфімов.
Кілька карикатур було присвячено чистці радянських установ, боротьбі із зрадницькою політикою меншовиків («Щодо чистки радянських установ», «Волк на псарне», «Похоронное бюро», «Соглашатель и К0»-автор Розе (1919 p.). З'являються і політичні карикатури на міжнародні теми (Розе-«Щодо буржуазного перевороту в Угорщині», «Мирные переговоры „союзных" грабителей с германскими»).
Розвиток плаката і карикатури відбувався набагато швидше від інших видів образотворчого мистецтва. Цьому сприяло саме життя, а також специфіка цих видів мистецтва графіки-чітких за рисунком і композицією, політично гострих і зрозумілих для широких трудящих мас.