Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1931 роді. Значно виросла група пролетарського студентства (стипендіатів) - з 7 до 35 тис. чоловік.
Зміни в соціальному складі населення, зміцнення соціалістичної держави, Радянської влади дали можливість демократизувати вибори до Рад. З активною участю робітників міськрада під час підготовки до виборів у 1931 році переглянула і доповнила списки виборців. Якщо в 1928/29 pp. із загальної кількості 312 225 чол. було позбавлено виборчих прав 34 798 чол. (близько 10 проц.), то в 1931 році з загальної кількості 370 070 чоловік - лище 11 099 чол. (2,9 проц.). Міськвиборчком у 1931 році створив 511
виборчих дільниць проти 394 у минулу виборчу кампанію.
Звітна кампанія Київської міської Ради проходила під знаком зростання політичної активності й виробничого ентузіазму робітничого класу. На звітних зборах виступило більше 4200 чоловік. Схвалюючи звіти депутатів, збори виборців на промислових підприємствах і в учбових закладах доручали новому складу міської Ради ще більше посилювати темпи соціалістичного наступу на всьому фронті, ще активніше боротися за виконання і перевиконання планів індустріалізації Києва.
Колективи заводів під час перевиборів Київської міської Ради брали зустрічні виробничі зобов'язання. Як зразок можна згадати зустрічне зобов'язання робітників заводу «Ленінська кузня»: «Намітивши генеральну реконструкцію заводу, ми, робітники, даємо обіцянку працювати по-ударному, не послаблювати набутих темпів, здійснити реконструкцію в намічений термін. Будемо вести рішучу боротьбу з прогульниками, браком, дамо 100 проц. учасників у соцзмаганні та ударництві, передплатимо позику «5 за 4 роки» на 100 проц. Відробимо один день на механізацію Донбасу. Виділимо найкращих ударників на роботу в Донбас».
На виборчі дільниці з'явилось понад 92 проц. всіх виборців, які майже одностайно проголосували за висунутих кандидатів. До нової міської Ради було обрано 2381 депутата і 78 кандидатів (проти 2007 депутатів і 257 кандидатів попереднього скликання). У новому складі Київської міської Ради збільшився процент робітників на 7,8 проц., членів партії - на 9,3 проц., жінок - на 3,5 проц.
Незважаючи на помітне зростання міського населення, особливо робітничого класу, комунальне господарство Києва не зазнало в роки першої птирічки значної реконструкції і не могло задовольнити зрослих потреб киян. Асигнування на комунальне господарство були недостатні і давали можливість тільки підтримувати його основний фонд. У 1931-1933 pp. у комунальне господарство Києва вкладалось в середньому лише по 11,4 млн. крб. на рік. Все ж з 1929 по 1931 рік у Києві було збудовано 120 тис. кв. м житлової площі. Житловий фонд Києва на 1934 рік становив 3,8 млн. кв. метрів.
Проводились будівельні і реконструктивні роботи на київському трамваї, водопроводі. За 1931-1934 pp. було прокладено 11 км нових трамвайних колій, капітально відремонтовано 16,9 км; рухомий склад збільшився на 10 пульманів, 22 одинарні і 52 причіпні вагони; було організовано вантажний трамвайний парк загальноміського обслуговування (103 вагони).
Зростання населення і промисловості рік у рік збільшувало потреби у воді. Тимчасом Київ мав застарілий, дуже амортизований водопровід. У зв'язку з цим необхідно було вкласти великі
кошти для поновлення комунікацій водопроводу, заміни старих труб новими, для побудови нових і капітального ремонту старих свердловин тощо. За 1931 - 1934 pp. на капітальні роботи по артезіанському водопроводу було витрачено понад 8 млн. крб. Це дозволило розширити водопровідну сітку. Проте перебої у водопостачанні ще відчувались.
Розширилась і каналізаційна сітка. У місті було прокладено 8,3 км нових ліній і замінено 5,6 км ліній трубами більшого діаметру. Проте каналізаційна сітка у 1934 році охоплювала менше 50 проц. забудованих садиб і вимагала дальшої реконструкції і нового будівництва.
Невпинно зростала роль житлової кооперації. За 1931-1934 pp. їй було передано 244 тис. кв. м жител при загальному прирості націоналізованого фонду в 298 тис. кв. метрів.
Роки першої п'ятирічки ознаменувалися велетенськими історичними зрушеннями в економічному і політичному житті країни, величезними перемогами соціалістичного будівництва в СРСР, зокрема в його складовій, невід'ємній частині - Радянській Україні.
В результаті успішного виконання першого п'ятирічного плану в СРСР було побудовано фундамент соціалістичної економіки, соціалістична власність стала панівною в усьому народному господарстві. СРСР перетворився на індустріальну країну з великим механізованим сільським господарством, незалежну в техніко-економічному відношенні від розвинутих
Київ у період відбудови народного господарства (1921—1925 pp.)
Сторінка 24 з 25
прошарок міста (разом з сім'ями) збільшився - з 132 тис. чол. у 1926 році до 271 тис. У 1931 роді. Значно виросла група пролетарського студентства (стипендіатів) - з 7 до 35 тис. чоловік.
Зміни в соціальному складі населення, зміцнення соціалістичної держави, Радянської влади дали можливість демократизувати вибори до Рад. З активною участю робітників міськрада під час підготовки до виборів у 1931 році переглянула і доповнила списки виборців. Якщо в 1928/29 pp. із загальної кількості 312 225 чол. було позбавлено виборчих прав 34 798 чол. (близько 10 проц.), то в 1931 році з загальної кількості 370 070 чоловік - лище 11 099 чол. (2,9 проц.). Міськвиборчком у 1931 році створив 511
Звітна кампанія Київської міської Ради проходила під знаком зростання політичної активності й виробничого ентузіазму робітничого класу. На звітних зборах виступило більше 4200 чоловік. Схвалюючи звіти депутатів, збори виборців на промислових підприємствах і в учбових закладах доручали новому складу міської Ради ще більше посилювати темпи соціалістичного наступу на всьому фронті, ще активніше боротися за виконання і перевиконання планів індустріалізації Києва.
Колективи заводів під час перевиборів Київської міської Ради брали зустрічні виробничі зобов'язання. Як зразок можна згадати зустрічне зобов'язання робітників заводу «Ленінська кузня»: «Намітивши генеральну реконструкцію заводу, ми, робітники, даємо обіцянку працювати по-ударному, не послаблювати набутих темпів, здійснити реконструкцію в намічений термін. Будемо вести рішучу боротьбу з прогульниками, браком, дамо 100 проц. учасників у соцзмаганні та ударництві, передплатимо позику «5 за 4 роки» на 100 проц. Відробимо один день на механізацію Донбасу. Виділимо найкращих ударників на роботу в Донбас».
На виборчі дільниці з'явилось понад 92 проц. всіх виборців, які майже одностайно проголосували за висунутих кандидатів. До нової міської Ради було обрано 2381 депутата і 78 кандидатів (проти 2007 депутатів і 257 кандидатів попереднього скликання). У новому складі Київської міської Ради збільшився процент робітників на 7,8 проц., членів партії - на 9,3 проц., жінок - на 3,5 проц.
Незважаючи на помітне зростання міського населення, особливо робітничого класу, комунальне господарство Києва не зазнало в роки першої птирічки значної реконструкції і не могло задовольнити зрослих потреб киян. Асигнування на комунальне господарство були недостатні і давали можливість тільки підтримувати його основний фонд. У 1931-1933 pp. у комунальне господарство Києва вкладалось в середньому лише по 11,4 млн. крб. на рік. Все ж з 1929 по 1931 рік у Києві було збудовано 120 тис. кв. м житлової площі. Житловий фонд Києва на 1934 рік становив 3,8 млн. кв. метрів.
Проводились будівельні і реконструктивні роботи на київському трамваї, водопроводі. За 1931-1934 pp. було прокладено 11 км нових трамвайних колій, капітально відремонтовано 16,9 км; рухомий склад збільшився на 10 пульманів, 22 одинарні і 52 причіпні вагони; було організовано вантажний трамвайний парк загальноміського обслуговування (103 вагони).
Зростання населення і промисловості рік у рік збільшувало потреби у воді. Тимчасом Київ мав застарілий, дуже амортизований водопровід. У зв'язку з цим необхідно було вкласти великі
кошти для поновлення комунікацій водопроводу, заміни старих труб новими, для побудови нових і капітального ремонту старих свердловин тощо. За 1931 - 1934 pp. на капітальні роботи по артезіанському водопроводу було витрачено понад 8 млн. крб. Це дозволило розширити водопровідну сітку. Проте перебої у водопостачанні ще відчувались.
Розширилась і каналізаційна сітка. У місті було прокладено 8,3 км нових ліній і замінено 5,6 км ліній трубами більшого діаметру. Проте каналізаційна сітка у 1934 році охоплювала менше 50 проц. забудованих садиб і вимагала дальшої реконструкції і нового будівництва.
Невпинно зростала роль житлової кооперації. За 1931-1934 pp. їй було передано 244 тис. кв. м жител при загальному прирості націоналізованого фонду в 298 тис. кв. метрів.
Роки першої п'ятирічки ознаменувалися велетенськими історичними зрушеннями в економічному і політичному житті країни, величезними перемогами соціалістичного будівництва в СРСР, зокрема в його складовій, невід'ємній частині - Радянській Україні.
В результаті успішного виконання першого п'ятирічного плану в СРСР було побудовано фундамент соціалістичної економіки, соціалістична власність стала панівною в усьому народному господарстві. СРСР перетворився на індустріальну країну з великим механізованим сільським господарством, незалежну в техніко-економічному відношенні від розвинутих