Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поліпшення внутріпартійної і масово-політичної роботи на підприємствах, ударна праця комуністів сприяла зростанню лав партії. За час від першої міської партійної конференції (вересень 1930 р.) до другої (липень 1931 р.) київська парторганізація зросла з 19 095 до 25 799 членів і кандидатів партії.
Київський міськком партії добився того, що в 1931 році в ряди партії вступали головним чином передові кваліфіковані робітники. Так, наприклад, в першому півріччі 1931 року 97,5 проц. прийнятих парторганізацією Києва в свої ряди були робітники від верстатів та залізничники. Процент робітників у київській міській організації зріс з 60,2 у липні 1931 року до 68 проц. у червні наступного року.
Парторганізація заводу «Більшовик» у 1931 році налічувала вже на своєму обліку близько 1000 комуністів. Більш ніж у два рази збільшилась за 1931 -1932 pp. чисельність комуністів на заводі «Ленінська кузня», КПВРЗ, в залізничному депо, на кабельному заводі та ін. промислових підприємствах.
Постійний ріст партії вимагав поліпшення марксистсько-ленінського виховання комуністів. Київська міська організація, як і вся партія в цілому, добивалась, щоб усі комуністи постійно вивчали марксистсько-ленінську теорію, історію партії. З цією метою створювались політшколи і гуртки. Наприклад, на заводі «Більшовик» в 1931 році було створено 52 політшколи та партійні гуртки. На початок 1932 року у політшколах й гуртках міста навчалося більше як 49 тис. чоловік.
Велику роботу по пропаганді марксистсько-ленінської теорії і історії більшовизму проводили міський, районні та заводські партійні кабінети, створені на заводах «Більшовик», «Арсенал», «Ленінська кузня», КПВРЗ, «Транссигнал» та інших підприємствах, де були найбільш чисельні парторганізації.
Поліпшення марксистсько-ленінського виховання комуністів сприяло зростанню ідейно-теоретичного рівня членів і кандидатів ВКП(б), посиленню революційної пильності і боєздатності парторганізацій.
З метою вигнання з партії троцькістсько-бухаринських і буржуазно-націоналістичних елементів, кар'єристів і бюрократів пленум ЦК ВКП(б) в січні 1933 року прийняв рішення про проведення чистки партії і припинення прийому в партію до закінчення чистки. Чистка допомогла київській партійній організації, як і всій партії, звільнитись від чужих і кар'єристських елементів і сприяла підвищенню авангардної ролі партійної організації в боротьбі за побудову соціалістичного суспільства.
Активну участь у соціалістичному будівництві брали комсомольці. Київська міська комсомольська організація під керівництвом партійної організації успішно поповнювала свої ряди за рахунок передової робітничої молоді. В 1932 році робітниче ядро київської комсомольської організації складало 90 процентів.
Комсомольці виступали ініціаторами цінних починань. На кабельному заводі в 1931 році за їх прикладом сотні робітників включилися в змагання за заощадження кольорових металів. З ініціативи комсомольців судноверфі на початку 1931 року був організований збір металолому. На заводі «Фізико-хімік» комсомольська бригада виготовила верстат для виробництва свердел, які завозились з США. Більшість комсомольців київських підприємств були передовиками виробництва. У липні 1931 року на кабельному заводі майже всі комсомольці були ударниками праці, на заводі «Ленінська кузня» - 86 проц. комсомольців, на заводі «Більшовик» - 87 проц. У 98 комсомольських організаціях київських підприємств у липні 1931 року ударниками виробництва було понад 80 проц. всіх комсомольців. Якщо в кінці 1931 року на підприємствах Києва були ударниками 73 проц. всіх робітників, то серед молоді - 90 процентів.
Відповідно до рішень Комуністичної партії і Радянського уряду в 1930 - 1934 pp. була проведена перебудова структури діяльності Рад. У зв'язку з цим були поширені права і функції Київської міської Ради. Провідне місце в її діяльності зайняли відділи по керівництву промисловістю - промисловий, праці, міського господарства. Через свої відділи, з допомогою секцій і депутатських груп, міськрада мобілізувала трудящих на боротьбу за виконання виробничих планів, здійснювала керівництво будівництвом і розгортала роботу по благоустрою міста.
Водночас з зростанням населення, а за роки п'ятирічки населення Києва зросло майже на 90 тис. чол., змінився і його соціальний склад. Робітничий
Київ у період відбудови народного господарства (1921—1925 pp.)
Сторінка 23 з 25
виступила ініціатором змінно-зустрічного планування на заводі «Ленінська кузня», правильно розставила сили комуністів, і, як наслідок, - продуктивність праці в бригаді значно зросла. Високих виробничих показників добивалися і бригади: ковалів на чолі з тов. Островським та слюсарів, яку очолював тов. Гнездилов, Приклад комуністів наслідували безпартійні. Опановуючи техніку виробництва, підвищуючи свою кваліфікацію, молодіжні бригади тт. Капшика, Хірмака, Блохи, Дубчака всі замовлення виконували в строк і високоякісно.Поліпшення внутріпартійної і масово-політичної роботи на підприємствах, ударна праця комуністів сприяла зростанню лав партії. За час від першої міської партійної конференції (вересень 1930 р.) до другої (липень 1931 р.) київська парторганізація зросла з 19 095 до 25 799 членів і кандидатів партії.
Київський міськком партії добився того, що в 1931 році в ряди партії вступали головним чином передові кваліфіковані робітники. Так, наприклад, в першому півріччі 1931 року 97,5 проц. прийнятих парторганізацією Києва в свої ряди були робітники від верстатів та залізничники. Процент робітників у київській міській організації зріс з 60,2 у липні 1931 року до 68 проц. у червні наступного року.
Парторганізація заводу «Більшовик» у 1931 році налічувала вже на своєму обліку близько 1000 комуністів. Більш ніж у два рази збільшилась за 1931 -1932 pp. чисельність комуністів на заводі «Ленінська кузня», КПВРЗ, в залізничному депо, на кабельному заводі та ін. промислових підприємствах.
Постійний ріст партії вимагав поліпшення марксистсько-ленінського виховання комуністів. Київська міська організація, як і вся партія в цілому, добивалась, щоб усі комуністи постійно вивчали марксистсько-ленінську теорію, історію партії. З цією метою створювались політшколи і гуртки. Наприклад, на заводі «Більшовик» в 1931 році було створено 52 політшколи та партійні гуртки. На початок 1932 року у політшколах й гуртках міста навчалося більше як 49 тис. чоловік.
Велику роботу по пропаганді марксистсько-ленінської теорії і історії більшовизму проводили міський, районні та заводські партійні кабінети, створені на заводах «Більшовик», «Арсенал», «Ленінська кузня», КПВРЗ, «Транссигнал» та інших підприємствах, де були найбільш чисельні парторганізації.
Поліпшення марксистсько-ленінського виховання комуністів сприяло зростанню ідейно-теоретичного рівня членів і кандидатів ВКП(б), посиленню революційної пильності і боєздатності парторганізацій.
З метою вигнання з партії троцькістсько-бухаринських і буржуазно-націоналістичних елементів, кар'єристів і бюрократів пленум ЦК ВКП(б) в січні 1933 року прийняв рішення про проведення чистки партії і припинення прийому в партію до закінчення чистки. Чистка допомогла київській партійній організації, як і всій партії, звільнитись від чужих і кар'єристських елементів і сприяла підвищенню авангардної ролі партійної організації в боротьбі за побудову соціалістичного суспільства.
Активну участь у соціалістичному будівництві брали комсомольці. Київська міська комсомольська організація під керівництвом партійної організації успішно поповнювала свої ряди за рахунок передової робітничої молоді. В 1932 році робітниче ядро київської комсомольської організації складало 90 процентів.
Комсомольці виступали ініціаторами цінних починань. На кабельному заводі в 1931 році за їх прикладом сотні робітників включилися в змагання за заощадження кольорових металів. З ініціативи комсомольців судноверфі на початку 1931 року був організований збір металолому. На заводі «Фізико-хімік» комсомольська бригада виготовила верстат для виробництва свердел, які завозились з США. Більшість комсомольців київських підприємств були передовиками виробництва. У липні 1931 року на кабельному заводі майже всі комсомольці були ударниками праці, на заводі «Ленінська кузня» - 86 проц. комсомольців, на заводі «Більшовик» - 87 проц. У 98 комсомольських організаціях київських підприємств у липні 1931 року ударниками виробництва було понад 80 проц. всіх комсомольців. Якщо в кінці 1931 року на підприємствах Києва були ударниками 73 проц. всіх робітників, то серед молоді - 90 процентів.
Відповідно до рішень Комуністичної партії і Радянського уряду в 1930 - 1934 pp. була проведена перебудова структури діяльності Рад. У зв'язку з цим були поширені права і функції Київської міської Ради. Провідне місце в її діяльності зайняли відділи по керівництву промисловістю - промисловий, праці, міського господарства. Через свої відділи, з допомогою секцій і депутатських груп, міськрада мобілізувала трудящих на боротьбу за виконання виробничих планів, здійснювала керівництво будівництвом і розгортала роботу по благоустрою міста.
Водночас з зростанням населення, а за роки п'ятирічки населення Києва зросло майже на 90 тис. чол., змінився і його соціальний склад. Робітничий