Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Госпрозрахунок поєднував соціалістичні методи праці з матеріальним заохочуванням робітників. Ця форма також набула великого поширення. До квітня 1932 року в місті працювало близько 2 тис. госпрозрахункових бригад.
Соціалістичне змагання сприяло розвиткові раціоналізаторської думки київських робітників та інженерів, які зробили ряд винаходів, що мали велике значення для всього Радянського Союзу. Так, робітник тов. Ющенко винайшов універсальний водомір, що дало підприємству, на якому він працював, 400 тис. крб. економії на рік. Хімічне машинобудування вимагало нових сортів кислототривкого чавуну. Інженери заводу «Більшовик» тт. Немічнов і Яковенко в 1931 році вирішили проблему виплавки кислототривкого чавуну, який раніше доводилось купувати за кордоном. Його почали відливати на заводі «Більшовик». Партосередок сталеливарного цеху в січні 1932 року прийняв рішення відливати щомісяця не менш, ніж 16 т кислототривкого чавуну. Бригада тов. Полозова під керівництвом інженера комуніста Пешинця оволоділа технікою виробництва складної апаратури - полімеризаторів для збудованих у нашій країні вперше в світі заводів синтетичного каучуку. Таку апаратуру передбачалось завозити з США. Цим самим робітники та інженери заводу «Більшовик» заощадили країні 6,4 млн. крб. золотом.
В цілому на підприємствах Києва тільки за один 1930 рік було подано 2843 раціоналізаторські пропозиції, економія від впровадження яких становила 960 тис. крб., а в 1931 році запровадження 8693 пропозицій заощадило 5673 тис. карбованців.
Всенародне соціалістичне змагання за виконання п'ятирічки за чотири роки дало прекрасні наслідки. Київський машинобудівний завод «Більшовик» свою п'ятирічку виконав за 3 роки 2 місяці і 22 дні. Від річної програми у 3 млн. крб. на початок п'ятирічки до 26 млн. крб. в 1932 році - такий шлях наполегливої боротьби колективу робітників, інженерів і техніків заводу «Більшовик». Складне устаткування і апаратура, переважно власної конструкції, вироблялось для новобудов. першої п'ятирічки: деталі блюмінга для Дзержинського заводу Дніпрокомбінату, коксові батареї для Кузнецького заводу, газові клапани для Магнітогорського заводу, полімеризатори для Ярославського заводу синтетичного каучуку, газгольдери для Березниківського хімкомбінату і т.д. В роки першої п'ятирічки завод «Більшовик» постачав апаратуру більше як 20 цукровим заводам, збудованим у Середній Азії, на Північному Кавказі, на Україні.
Завод «Ленінська кузня» першу п'ятирічку виконав за 3 роки 4 місяці 25 днів. На початку п'ятирічки підприємство давало країні продукції на 3 млн. крб. за рік, а у 1932 році - в десять разів більше. В роки першої п'ятирічки робітники і конструктори заводу розв'язали дуже складне завдання - налагодили серійний випуск машин з клапанним паророзподільником. Особливо відзначились при цьому майстри механічного цеху С. Крюков та Н. Карпенко, слюсарі О. Курек і П. Негода, токар П. О. Малюта. Колектив суднобудівників одержав подяку і премію - 300 тис, карбованців.
Ряд підприємств Киева - кондитерська фабрика ім. К. Маркса, кабельний завод, деревообробна фабрика ім. Боженка, шкірзавод ім. Фрунзе - виконали свої п'ятирічки за 2,5-3 роки.
«Успішне виконання першої п'ятирічки, у той час, коли в країнах капіталізму лютувала найруйнівніша світова економічна криза, - яскравий доказ переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною. Ця перемога високо піднесла міжнародний авторитет СРСР».
Організаторами мас в боротьбі за дострокове виконання п'ятирічки виступали комуністи. Після XVI з'їзду партії київська партійна організація провела велику роботу по мобілізації трудящих на виконання народно-господарських планів. На 1930 рік припадає і створення київської міської партійної організації. У Києві після ліквідації округ були також створені загальноміські профспілкові, комсомольські, господарські і планові органи. Перебудова забезпечила більш оперативне керівництво розвитком усього народного господарства, зокрема промисловості.
До 1931 року на більшості підприємств Києва існували тільки загальнозаводські, загальнофабричні парторганізації і не було партгруп в цехах і бригадах. Це утруднювало керівництво підприємством і проведення політично-масової роботи. Враховуючи ці обставини, бюро Київського міськкому в травні 1931 року перебудувало структуру парторганізацій, створивши на великих промислових підприємствах парткоми і партгрупи в цехах, бригадах - в кожній самостійній виробничій одиниці.
Партійні групи одразу ж активно включилися в боротьбу за дострокове виконання завдань п'ятирічки. Так, партійна група бригади тов. Грезіна
Київ у період відбудови народного господарства (1921—1925 pp.)
Сторінка 22 з 25
Наскільки ефективним засобом в боротьбі за збільшення виробництва продукції при зниженні її собівартості були зустрічні промфінплани, видно на прикладі заводу «Більшовик»; Тут виконання зустрічного промфінплану в 1932 році дало підприємству 800 тис. крб. економії, великі заощадження металу, збільшило випуск литва.Госпрозрахунок поєднував соціалістичні методи праці з матеріальним заохочуванням робітників. Ця форма також набула великого поширення. До квітня 1932 року в місті працювало близько 2 тис. госпрозрахункових бригад.
Соціалістичне змагання сприяло розвиткові раціоналізаторської думки київських робітників та інженерів, які зробили ряд винаходів, що мали велике значення для всього Радянського Союзу. Так, робітник тов. Ющенко винайшов універсальний водомір, що дало підприємству, на якому він працював, 400 тис. крб. економії на рік. Хімічне машинобудування вимагало нових сортів кислототривкого чавуну. Інженери заводу «Більшовик» тт. Немічнов і Яковенко в 1931 році вирішили проблему виплавки кислототривкого чавуну, який раніше доводилось купувати за кордоном. Його почали відливати на заводі «Більшовик». Партосередок сталеливарного цеху в січні 1932 року прийняв рішення відливати щомісяця не менш, ніж 16 т кислототривкого чавуну. Бригада тов. Полозова під керівництвом інженера комуніста Пешинця оволоділа технікою виробництва складної апаратури - полімеризаторів для збудованих у нашій країні вперше в світі заводів синтетичного каучуку. Таку апаратуру передбачалось завозити з США. Цим самим робітники та інженери заводу «Більшовик» заощадили країні 6,4 млн. крб. золотом.
В цілому на підприємствах Києва тільки за один 1930 рік було подано 2843 раціоналізаторські пропозиції, економія від впровадження яких становила 960 тис. крб., а в 1931 році запровадження 8693 пропозицій заощадило 5673 тис. карбованців.
Всенародне соціалістичне змагання за виконання п'ятирічки за чотири роки дало прекрасні наслідки. Київський машинобудівний завод «Більшовик» свою п'ятирічку виконав за 3 роки 2 місяці і 22 дні. Від річної програми у 3 млн. крб. на початок п'ятирічки до 26 млн. крб. в 1932 році - такий шлях наполегливої боротьби колективу робітників, інженерів і техніків заводу «Більшовик». Складне устаткування і апаратура, переважно власної конструкції, вироблялось для новобудов. першої п'ятирічки: деталі блюмінга для Дзержинського заводу Дніпрокомбінату, коксові батареї для Кузнецького заводу, газові клапани для Магнітогорського заводу, полімеризатори для Ярославського заводу синтетичного каучуку, газгольдери для Березниківського хімкомбінату і т.д. В роки першої п'ятирічки завод «Більшовик» постачав апаратуру більше як 20 цукровим заводам, збудованим у Середній Азії, на Північному Кавказі, на Україні.
Завод «Ленінська кузня» першу п'ятирічку виконав за 3 роки 4 місяці 25 днів. На початку п'ятирічки підприємство давало країні продукції на 3 млн. крб. за рік, а у 1932 році - в десять разів більше. В роки першої п'ятирічки робітники і конструктори заводу розв'язали дуже складне завдання - налагодили серійний випуск машин з клапанним паророзподільником. Особливо відзначились при цьому майстри механічного цеху С. Крюков та Н. Карпенко, слюсарі О. Курек і П. Негода, токар П. О. Малюта. Колектив суднобудівників одержав подяку і премію - 300 тис, карбованців.
Ряд підприємств Киева - кондитерська фабрика ім. К. Маркса, кабельний завод, деревообробна фабрика ім. Боженка, шкірзавод ім. Фрунзе - виконали свої п'ятирічки за 2,5-3 роки.
«Успішне виконання першої п'ятирічки, у той час, коли в країнах капіталізму лютувала найруйнівніша світова економічна криза, - яскравий доказ переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною. Ця перемога високо піднесла міжнародний авторитет СРСР».
Організаторами мас в боротьбі за дострокове виконання п'ятирічки виступали комуністи. Після XVI з'їзду партії київська партійна організація провела велику роботу по мобілізації трудящих на виконання народно-господарських планів. На 1930 рік припадає і створення київської міської партійної організації. У Києві після ліквідації округ були також створені загальноміські профспілкові, комсомольські, господарські і планові органи. Перебудова забезпечила більш оперативне керівництво розвитком усього народного господарства, зокрема промисловості.
До 1931 року на більшості підприємств Києва існували тільки загальнозаводські, загальнофабричні парторганізації і не було партгруп в цехах і бригадах. Це утруднювало керівництво підприємством і проведення політично-масової роботи. Враховуючи ці обставини, бюро Київського міськкому в травні 1931 року перебудувало структуру парторганізацій, створивши на великих промислових підприємствах парткоми і партгрупи в цехах, бригадах - в кожній самостійній виробничій одиниці.
Партійні групи одразу ж активно включилися в боротьбу за дострокове виконання завдань п'ятирічки. Так, партійна група бригади тов. Грезіна