Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Лісовичі

Сторінка 4 з 5
ферм, пограбували сільськогосподарський реманент, на колгоспних фермах не залишилося жодної голови худоби. За період тимчасової окупації гітлерівці закатували й розстріляли 47 жителів села, в т. ч. голову колгоспу «Червоний партизан» В. П. Шульгу, вчителя Т. П. Бутенка та ін. На каторжні роботи до Німеччини вивезли 327 юнаків і дівчат.

Трудящі Лісовичів всіляко допомагали Червоній Армії добити ворога. Вони здавали у фонд оборони сільськогосподарські продукти, гроші, зокрема взяли участь у зборі коштів на танкову колону «Таращанський колгоспник». Учасник партизанського руху в 1918 році Ф. Т. Ухатий вніс із своїх коштів 25 тис. крб.2 Колгоспники допомагали родинам фронтовиків, дітям-сиротам, засіваючи додаткові гектари для спеціального фонду допомоги.
Важкими були роки відбудови. В село не повернулося 289 чоловік, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Партійна організація, сільська Рада і правління колгоспів провели значну організаційну роботу. Зокрема, велика увага приділялася правильній розстановці кадрів. На найвідповідальніших ділянках господарства працювали комуністи, які подавали приклад у роботі. Завдяки цьому вже в 1944 році за успіхи в розвитку тваринництва колгоспу «Червоний партизан» присудили перехідний Червоний прапор Раднаркому УРСР і першу грошову премію. Колгоспники Н. С. Ухата, М. І. Лещенко, В. І. Бутенко, Л. М. Лелюх та С. Ф. Степаненко за ударну роботу на колгоспних ланах були занесені до Книги пошани Таращанського РК КП(б)У. Трудовий героїзм виявили в'язальниці колгоспу «Плуг» М. Верба, Д. Нагірна, А. Баляс, які під час жнив нав'язували по 300 снопів за день. Додаткові труднощі викликала засуха 1946 року. Середній урожай становив 7-8 цнт з гектара. Проте завдяки наполегливій праці хліборобів окремі бригади вже В 1949 році збирали по 19 цнт жита, по 22 цнт вівса. Ланка О. Ухатої виростила по 350 цнт цукрових буряків.
Протягом 50-х років колгоспи «Плуг» (с. Лісовичі), «Червона нива» (с. Потоки), ідо. Будьонного (м. Тараща), «Україна» (с. Володимирівка) об'єдналися в один, якому надали ім'я легендарного командира полку В. Н. Боженка. В 1962 році в нього війшла артіль «Червоний партизан». Велике значення для економічного зміцнення країни мали рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС та XXIII з'їзду партії, Новий принцип планування, підвищення закупівельних цін на сільськогосподарські продукти, пільги, що їх надала держава колгоспам, сприяли дальшому розвитку господарства. Вже в 1965 році колгосп одержав цукрових буряків до 300 цнт з гектара. В 1967 році хлібороби артілі виростили близько ЗО цнт зернових на кожному гектарі посіву. Рільнича бригада М. X. Степаненка зібрала по 32 цнт пшениці і по 326 цнт цукрових буряків з гектара, а ланка О. П. Шараєвської - по 473 цнт цукрових буряків. За досягнуті успіхи 6 колгоспників було нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу, в т. ч. орденом Леніна - ланкового механізованої ланки М. О. Нечипоренка.
Завдяки застосуванню сучасної агротехніки і комплексній механізації всіх виробничих процесів, колгосп ім. Боженка перетворився на велике, передове, високотоварне господарство. За ним закріплено 6997 га землі, в т. ч. 4520,5 га орної. Колгосп має 74 га садів, 3,8 га виноградників, 1,6 га ягідників. На тваринницьких фермах господарства - 2600 голів великої рогатої худоби, 1053 свиней, 797 овець. Провідне місце належить молочно-м'ясному тваринництву. Розвинуте птахівництво і рибництво. У колгоспі 146 га ставків, з них 40 га зарибнено. Машинно-тракторний парк налічує 69 тракторів, 36 комбайнів, 48 автомашин. За останні роки у колгоспі побудовано 26 типових приміщень ферм, зерносховище, цегельний завод, що виробляє 5 млн. штук цегли на рік, вальцьовий млин потужністю 12 тонн на добу. Врожайність зернових у колгоспі 1969 року становила в середньому 29,1 цнт, в т. ч. пшениці - 32,1 цнт з гектара, цукрових буряків - 355 цнт з гектара. Ланка М . О. Нечипоренка, запровадивши механізований метод обробітку посівів цукрових буряків, набагато знизила собівартість. Її приклад у 1970 році наслідували ще 6 механізованих ланок.
Зросла і продуктивність тваринництва. В 1970 році на 100 га угідь вироблено 72,1 цнт м'яса і 451 цнт молока. Надоєно від фуражної корови в середньому по 2847 кг молока. Значне місце в економіці колгоспу посідає птахівництво. Птахоферма, де налічується понад 19,6 тис. штук курей, одна з кращих не тільки в районі, але й в області. Валовий збір яєць у 1970 році становив 2293 тис. штук.
Колгосп ім. Боженка має одну з найбільших на Україні пасіку (725 бджолосімей). Щорічно він збирає по 150-180 цнт меду, що дає понад ЗО тис. крб. доходу. Значно збільшились грошові доходи колгоспу. В 1970 році вони становили 2180 тис. крб. Це дало можливість відрахувати у фонд оплати праці колгоспників 965 тис. крб. (проти 368 тис. крб. у 1962 році).
За перевиконання восьмого п'ятирічного плану виробництва та продажу державі сільськогосподарської продукції 18 колгоспників нагороджено орденами й медалями, з них орденом Леніна голову колгоспу М. П. Степченка та комбайнера М. Й. Мельника.


Лісовичі