Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Великополовецьке

Сторінка 4 з 5
у ворога.
Німецько-фашистські загарбники завдали величезної шкоди господарству. Загоюючи рани, трудівникам Великополовецького довелося долати численні труднощі. Але вони мобілізували всі сили, щоб у найкоротші строки відбудувати господарства рідних колгоспів. У 1944 році в колгоспі «Червоний гігант» було засіяно 907 га зерновими культурами і 60 га цукровими буряками, в колгоспі «Комунар» - 481 га зерновими і 40 га цукровими буряками, в колгоспі ім. Будьонного - 389 га зерновими.
Комуністи села звернулися до колгоспників із закликом відродити довоєнну славу своїх колгоспів. Цей рух очолила Г. Д. Кошова, якій на той час пішов уже восьмий десяток. Її ланка, що складалася з літніх жінок, у посушливому 1946 році зібрала по 526 цнт цукрових буряків з гектара. За високі врожаї цієї культури Г. Д. Кошовій в 1946 році присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці. Після смерті Г. Д. Кошової (1948 рік) знатній колгоспниці було встановлено пам'ятники на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві та в селі, а колгоспу «Червоний гігант» присвоєно її ім'я. Відомий український радянський поет А. Малишко написав поему, в якій прославив героїню ланів Г. Д. Кошову.
В 1949 році у Великополовецькому в основному було відбудовано всі виробничі приміщення колгоспів, відновлено довоєнну посівну площу. Налагодили роботу заклади охорони здоров'я, освіти і культури. У селі діяла лікарня. З 1944 року почала працювати середня школа, розгорнув культосвітню діяльність клуб.
Докорінні зміни в житті колгоспів сталися після вересневого (1953 року) Пленуму ЦК КПРС. За наступні п'ять років доходи колгоспів зросли майже втроє. У 1957 році в артілі ім. Г. Д. Кошової вони становили 3 млн. крб. У селі виросли кваліфіковані кадри працівників сільського господарства, які не раз виходили переможцями у соціалістичному змаганні. У 1957 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві за вирощення високих урожаїв пшениці була нагороджена і премійована група передовиків колгоспу ім. Г. Д. Кошової: голова колгоспу М. К. Волинець, агроном О. Р. Бондаренко, ланкова І. Г. Яременко, бригадир тракторної бригади Т. С. Шеремет та інші.
Велику роль у піднесенні колгоспного виробництва відіграла Великополовецька МТС. У 1957 році в ній налічувалося 208 тракторів, 56 комбайнів і багато інших сільськогосподарських знарядь.
З метою дальшого організаційно-господарського зміцнення колгоспів у 1959 році три господарства села об'єдналися в одне. Колгоспники назвали його ім'ям своєї прославленої землячки Г. Д. Кошової. Колгосп ім. Г. Д. Кошової став одним з найбільших у Сквирському районі. За ним закріплено 4678,9 га землі. В господарстві високо розвинуто рільництво і тваринництво. Машинний парк колгоспу налічує 28 тракторів, 10 зернових комбайнів, 20 автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. На фермах колгоспу - 2395 голів великої рогатої худоби. Тут є також допоміжні підприємства: млин, олійниця, деревообробна майстерня, майстерня для ремонту автомашин.
Трудівники сільського господарства добилися високих виробничих показників. У 1967 році вони виробили на 100 га сільськогосподарських угідь 513,4 цнт молока та 97,1 цнт м'яса. Урожай зернових у 1965-1968 pp. становив в середньому 25 цнт, а цукрових буряків - 293 цнт з гектара. Рік у рік зростає доход колгоспу. У 1967 році він досяг 1,5 млн. крб. 1969 рік приніс колгоспникам нові виробничі
досягнення в соціалістичному змаганні. Особливо відзначилися доярки Г. Л. Шот, Н. Пиндик, Ф. Котова, О. Бридня, які надоїли но 3400-3600 кг молока від кожної корови. Колгосп успішно завершив восьму п'ятирічку. План продажу державі м'яса господарство виконало на 175 проц., молока - на 168, овочів - на 160, цукрових буряків-на 129, зернових - на 109 проц. Партія і уряд високо оцінили працю колгоспників. 8 чоловік нагороджено орденами і медалями, серед них завідуючу фермою М. І. Квашу - орденом Жовтневої Революції і механізатора Ф І. Риженка - орденом Трудового Червоного Прапора.
В післявоєнні роки у Великополовецькому виникли промислові підприємства. Це - відділення «Сільгосптехніки», що має автоколону з 32 автомашин. Тут працюють 265 робітників і 6 інженерів. У селі діє також оцтовий цех, підпорядкований Сквирському промкомбінату. 88 робітників цеху виробляють щороку 150 тис. декалітрів оцету і 58 тис. декалітрів безалкогольних напоїв.
Докорінно змінилося обличчя Великоцоловецького. Трудівники живуть у нових світлих будинках. У 1960-1970 pp. тут побудовано 350 будинків. Село електрифіковано і радіофіковано. Звичайним явищем є пральні машини, телевізори, велосипеди тощо. До послуг населення - побутова майстерня, їдальня та інші заклади. Внаслідок збільшення доходів колгоспників невпинно підвищується їх купівельна спроможність. Свідченням цього є постійне зростання товарообороту місцевої торговельної мережі, яка має 13 магазинів. У 1970 році він становив 2,25 млн. карбованців.
Добре налагоджено медичне обслуговування трудящих.У Великополовецькому є


Великополовецьке