Сторінка 4 з 5
різання цукрових буряків, який значно знижував собівартість продукції і збільшував продуктивність праці. Цей метод знайшов застосування на всіх цукрових заводах країни. А. В. Коберник був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Поліпшилося медичне обслуговування, зріс освітній і культурний рівень населення Шамраївки. В селі
діяли медамбулаторія і медпункт. Навчанням були охопленії всі діти шкільцого віку. Тут працювала середня школа, яку до 1941 року закінчило 250 учнів. При цукрокомбінаті діяла, школа фабрично-заводського навчання. Своє дозвілля трудящі проводили у клубі, де працювали гуртки художньої самодіяльності. Село було радіофіковано. В ці роки у Шамраївці записали народну пісню про Харка, жаботинського сотника, керівника селянських виступів у 1764-1765 pp., підступно вбитого в селі 1766 року.
Звістка про напад фашистської Німеччини, на Радянський Союз викликала гнів і обурення жителів Шамраївки. У селі відбулися багатолюдні мітинги. Багато робітників, колгоспників і службовців добровільно вступили до лав Червоної Армії. На фронт пішло близько 600 чоловік. З наближенням ворога почалася евакуація матеріальних цінностей. Було вивезено в Алтайський край племінне стадо, яке налічувало 700 голів.
15 липня 1941 року гітлерівці вдерлися в Шамраївку. Вони встановили жорстокий окупаційний режим. Почалися розстріли радянських людей. Фашистські кати по-звірячому вбили й замучили в гестапо 50 чоловік. Серед них - комуністів В. М. Пічкура, О. К. Кащенка, М. Козловського, А. К. Матусевича, І. П. Калениченка, П. І. Калениченка, Д. К. Примака, Ф. Я. Мізіна та багатьох інших. З Шамраївки і Руди гітлерівці відправили на каторгу до Німеччини 185 юнаків і дівчат.
Населення Шамраївки піднялося на боротьбу проти ненависного ворога. У селі почала діяти підпільна партійна група, секретарем якої був І. С. Гливаківський. Цією групою керував Великополовецький підпільний райком партії. В лісах навколо села у 1943 році діяв партизанський загін «Ураган», яким командував С. К. Беляков. Народні месники знищували поліцаїв, зокрема вони вбили начальника кущової поліції. У 1943 році за дорученням підпільного РК КП(б)У загін «Ураган» забезпечив збереження цукрокомбінату, млина та інших об'єктів від знищення їх фашистами під час відступу.
ЗО грудня 1943 року 78-й стрілецький полк 74-ї стрілецької дивізії та 1-а Окрема Чехословацька бригада вступили в Шамраївку. В боях за її визволення полягло 67 радянських воїнів. Шамраївці мужньо захищали свою Батьківщину на фронтах війни. 252 з них загинули смертю хоробрих. Нині в селі проживають 216 учасників Великої Вітчизняної війни, з яких 102 нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. Уродженцем с. Руди є Герой Радянського Союзу М. П. Лопач.
Німецько-фашистські окупанти завдали господарству Шамраївки великих збитків. Вони пограбували цукровий комбінат, колгоспи, знищили багато будівель, вивезли близько ЗО тис. цнт зерна, 956 голів великої рогатої худоби, 186 коней, 160 овець.
Трудівники села доклали всіх зусиль, щоб у найкоротші строки відбудувати зруйноване господарство. Поступово відроджувався радгосп, який вирощував племінну худобу.
Важкою для колгоспного господарства була перша весна після визволення. Незважаючи на труднощі, колгоспники успішно провели весняну посівну кампанію і зібрали непоганий врожай. Відновлювалося колгоспне стадо. Колгосп ім. Ворошилова продав державі 2367 цнт м'яса. Господарства змогли виділити кошти на ремонт будівель, придбання сільськогосподарських машин і продуктивної худоби, а також на культурні потреби. У 1944 році став до ладу цукровий завод. У 1946-1950 pp. добовий виробіток цукру становив 674 цнт. Почалася технічна реконструкція підприємства. Було відновлено заклади охорони здоров'я, освіти і культури.
Наступні роки стали періодом дальшого піднесення економіки села. У 1950 році обидва колгоспи об'єдналися в один. За колгоспом закріпили 3743 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2753,6 га орної землі. Наступного року на колгоспній фермі налічувалося 585 голів великої рогатої худоби, 635 свиней, 220 коней і 2 тис, штук птиці. Валовий доход колгоспу становив 1140 тис. крб. У 1957 році колгосп дістав назву ім. 40-річчя Жовтня. Його головою було обрано тридцятитисячника М. А. Рудя.
Рік у рік колгосп ім. 40-річчя Жовтня досягав нових успіхів. У 1958 році колгоспники зібрали по 19,9 цнт зернових з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 256 цнт молока і 60 цнт м'яса. Колгосп мав 654 голови великої рогатої худоби, 673 свині, 559 овець. Понад 90 проц, польових робіт було механізовано. Колгосп обслуговували 2 тракторні бригади з 12 трактористів. Валовий доход господарства зріс до 3, 7 млн. крб. Значно поліпшився добробут колгоспників, які побудували 50 нових житлових будинків. Колгосп спорудив приміщення клубу і бібліотеки.
Дивиться також інші населені пункти цього району: