Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шамраївка

Сторінка 3 з 5
цьому районі партизанського руху ЦК КП(б)У направив туди Я. Максименка. Він прибув у Шамраївку, яка стала центром формування партизанського загону. У грудні 1919 року денікінців було вигнано з села.

Однак навесні 1920 року Шамраївку захопили білополяки, разом з якими прийшли петлюрівці. На початку червня Окрема кавалерійська бригада під командуванням Г. І. Котовського визволила село. Розгорнулося радянське будівництво, що проходило під керівництвом партійного осередку. Почали роботу волосний ревком на чолі з Р. Зіничем і сільський, який очолив Т. Ю. Мариненко.
У серпні 1920 року було створено комнезам, головою якого став С. Л. Тимченко. Наступного року він налічував уже 244 чоловіка. Комнезамівці були опорою Радянської влади. Вони організували сільськогосподарське кредитне товариство, забезпечили виконання продрозверстки. У жовтні 1920 року в Шамраївці провели волосний з'їзд комнезамів. Активну участь у радянському будівництві брала комсомольська організація, яка виникла тут у березні 1920 року.
У червні 1921 року відбулися вибори до волосної сільської Рад. Важливим завданням була відбудова Цукрового заводу, зруйнованого в роки громадянської війни. Робітничий колектив підприємства, очолений комуністами, з ентузіазмом приступив до його відродження. Восени 1921 року завод уже дав 74,3 тис. пудів цукру. Щоб налагодити роботу підприємства, Київський губком партії у травні 1921 року направив на завод І. М. Качмарика, який раніше, працював тут. У тяжких умовах розрухи підприємство було відбудовано в короткі строки. На ознаменування цієї події робітники і службовці надіслали В. І. Леніну вітального листа. У 1922 році на базі цукрового заводу і бурякорадгоспу, створеного у 1921 році, виник комбінат. У 1928 році бурякорадгосп реорганізували на племгосп великої рогатої худоби. Він входив до складу цукрового комбінату. У племгоспі працювало 860 робітників. Незабаром у селі стали до ладу млин, цегельний завод, електрична соломорізка, шкіряний завод, майстерня для ремонту сільськогосподарських знарядь. З 1923 по 1925 рік Шамраївка була центром району.
У відбудовний період чимало було зроблено в галузі охорони здоров'я, освіти, культури. В Шамраївці відкрили медпункт. У 1925 році тут працювали семирічна і початкова школи та лікнеп і фабрично-заводська школа при цукровому комбінаті. У 1922 році відкрився заводський клуб на 250 місць. При ньому були організовані гуртки: політосвіти, драматичний, музичний та ін. Почали працювати бібліотека й читальня при цукровому комбінаті, а також хата-читальня.
Відбудова народного господарства в Шамраївці проходила в умовах жорстокої класової боротьби. Трудящим села не раз доводилося давати збройну відсіч куркульсько-націоналістичним бандам, які діяли на Київщині. Від рук бандитів загинуло кілька активістів села, які самовіддано захищали Радянську владу. Серед них працівники земвідділу Яцун і Жолтов, секретар партійного осередку цукрокомбінату В. Воронін та голова сількомнезаму В. М. Хижняк. Незабаром ці банди було ліквідовано.
Шамраївці дедалі більше переконувалися у необхідності переходу на шлях колективного господарювання. Уже в 1921 році в селі був створений сільськогосподарський кооператив. Навесні 1924 року виникли TС03 і споживче товариство, а в 1929 році було створено 2 колгоспи: «Незаможник» та ім. Ворошилова. У 1931 році з цукрокомбінату виділився як самостійне господарство радгосп. Наступного року в Шамраївці стала до ладу МТС, яка мала 19 тракторів.
Запровадження передової агротехніки й самовіддана праця трудівників сприяли зміцненню колгоспів і радгоспу. Рік у рік збільшувалися врожаї зернових культур у колгоспі «Незаможник». У 1940 році колгосп зібрав по 16,5 цнт зернових з гектара. В цьому році в господарстві надоїли від кожної фуражної корови по 2265 кг молока.
Значних успіхів досяг радгосп. Він розводив племінну худобу найкращих порід. У 1935 році в радгоспі налічувалось 6 корів-рекордисток. Доярка П. О. Федоряка надоїла від кожної фуражної корови по 3019 кг молока. За високі надої молока доярки Л. Ф. Попченко, Т. С. Хаврук, П. О. Федоряка у 1936 році були нагороджені орденом «Знак Пошани», а в 1939 році П. О. Федоряка удостоєна високої нагороди - ордена Леніна. Передовики радгоспу в цьому році були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1939 році радгосп знову увійшов до складу цукрокомбінату. Його господарство було серед передових у тресті «Головцукор СРСР».
Самовіддано працював колектив цукрового заводу; В ході реконструкції підприємства, що розпочалася у 1928 році, було переобладнано цехи і запроваджено ряд технічних удосконалень, внаслідок чого зросла продуктивність праці. У 1935/36 виробничому сезоні завод дав країні 183 тис. цнт цукру. На підприємстві поширився стахановський рух, ініціатором якого виступив апаратник М. Андрієвський. Великого розвитку набув рух раціоналізаторів. Слюсар-точильник А. В. Коберник запропонував новий метод точіння ножів для

Шамраївка