Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Поліське

працівники радгоспу виявляли справжній ентузіазм в роботі, докладали всіх зусиль для розвитку соціалістичних форм господарювання.
За роки довоєнних п'ятирічок у Хабному було збудовано деревообробну фабрику (1931 р.) та маслозавод (1935 p.). Випускали продукцію також цегельний завод, промартілі.
1938 року Хабне віднесено до категорії селищ міського типу. На той час воно мало широку мережу медичних закладів. Трудящих обслуговували лікарня, поліклініка, амбулаторія, санітарноепідеміологічна станція, зубопротезний кабінет. Працював пологовий будинок.
У Хабному, як і повсюди в нашій країні, були відчутні наслідки культурної революції. Напередодні війни повністю завершилась ліквідація неписьменності серед дорослого населення. Тепер усі робітники й колгоспники стали письменними. Діти шкільного віку навчалися у середній і двох неповносередніх школах. Зросли талановиті місцеві кадри.
У культурному розвитку селища значну роль відігравали будинок культури, два профспілкових клуби, бібліотека, книжковий фонд якої налічував 10 тис. примірників. Широкого розмаху набула художня самодіяльність. Заслужений успіх здобули концерти танцювального колективу клубу деревообробної фабрики та оркестру народних інструментів клубу радгоспу «Хабне». У місцевому кінотеатрі демонструвалися фільми. Селище майже повністю було радіофіковане.
В перші дні Великої Вітчизняної війни разом з усім народом на боротьбу проти ворога стали і трудящі селища. На фронт пішли майже всі чоловіки, серед них чимало добровольців. Ті дорослі, що залишилися, самовіддано працювали на будівництві оборонних споруд для Червоної Армії. Коли фронт наблизився до району, трудящі доклали багато зусиль, щоб евакуювати на Схід державне та колгоспне майно.
23 серпня 1941 року Хабне захопили фашисти. У вересні 1941 року вони розстріляли 398 жителів. Місцеве населення на боротьбу з ворогом організовував підпільний райком партії. У жовтні 1941 року гітлерівцям вдалося заарештувати і розстріляти 28 підпільників.
Та радянські патріоти не припиняли боротьби проти ворога. В кінці 1941 року почала діяти патріотична підпільна група, якою керував лікар комуніст О. П. Сірош. У липні 1942 року була організована ще одна група у складі 45 чол. Її очолював також лікар комуніст В. М. Ноздрін. Місцеві патріоти координували свою діяльність з київським підпіллям та навколишніми партизанськими загонами. Зв'язківцями були . Т. Мухоїд, Г. Ф. Кульбачний, Ф. П. Лещенко та інші.
Підпільники розповсюджували серед населення зведення Радінформбюро, вели антифашистську агітацію, зривали заходи окупантів щодо збирання продуктів харчування для гітлерівської армії. Підпільники-лікарі робили все можливе, щоб звільняти односельчан від мобілізації на каторжні роботи до Німеччини. Гестапівці натрапили на слід патріотів, заарештували О. П. Сіроша, В. М. Ноздріна, Т. Мухоїда та інших. Після звірячих катувань їх розстріляли.
У 1941-1943 pp. в лісах навколо селища діяли партизанські групи та Розважівський партизанський загін. Народні месники знищували ворожих солдат і офіцерів, поліцаїв та інших прислужників окупантів. Весною 1943 року на Полісся прибуло партизанське з'єднання С. А. Ковпака. Місцеві партизани влилися до його складу.
Під час тимчасової окупації Хабного гітлерівці розстріляли багато жителів, завдали великої шкоди народному господарству. У повідомленні Радінформбюро від 21 грудня 1943 року зазначалося, що «фашистські виродки не жаліли ні стариків, ні жінок, ні дітей. Гітлерівці знищили цілі сім'ї. Перед очима Ганни Панасівни Петренко німці живими закопали в землю її дітей: Валерика - 4 років і Володю - 6 років. Робітник друкарні М. Сокіл помер від катувань. На каторгу в Німеччину гітлерівці вивезли 170 чоловік».
15 листопада 1943 року підрозділи 143-ї стрілецької дивізії 12-ї армії 1-го Українського фронту визволили селище. В боях з фашистами наші воїни проявили масовий героїзм і відвагу. Старший сержант 297-го окремого винищувального артилерійського дивізіону І. І. Братусь вогнем з гармати знищив 5 танків, 8 дзотів, 120 солдатів і офіцерів. За цей подвиг йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
28 листопада 1943 року комуністи зібралися на перші, після визволення селища, партійні збори. Обговоривши чергові завдання партійної організації, вони закликали трудящих у найкоротші строки ліквідувати наслідки окупації, відновити підприємства, радгосп «Хабне», колгоспи, медичні, навчальні та культурно-освітні заклади, віддати усі сили для священної справи - остаточної перемоги Червоної Армії над ворогом. Заклик партійної організації знайшов гарячу підтримку серед робітників, колгоспників, інтелігенції селища. Комуністи очолили вирішальні ділянки відбудови господарства.
Завдяки самовідданій праці трудящих у 1944 році почали випускати продукцію