Сторінка 3 з 6
В роки іноземної інтервенції та громадянської війни багато жителів брали активну участь у боротьбі з окупантами, білогвардійцями, бандами українських буржуазних націоналістів. За мужність і відвагу, виявлені у боях з ворогом, односельчан Ф. Д . Бабенка і М. Р. Терещука у 1921 році нагороджено орденом Червоного Прапора.
В дуже складних умовах розпочалася відбудова народного господарства. Місцеві підприємства були зруйновані, у скрутному становищі опинилася більшість селянських господарств, не вистачало продовольства, палива, лютували голод, епідемії. На Хабне раз у раз нападали куркульсько-націоналістичні банди. Але ніщо не могло похитнути віру трудящих у Радянську владу, послабити рішучість відбудувати народне господарство.
12 червня 1920 року відбувся волосний з'їзд незаможних селян, який прийняв ряд важливих рішень, зокрема про створення у всіх селах комітетів незаможних селян, участь комнезамів у проведенні продрозверстки, взяття на облік хліба, який куркулі приховували, про боротьбу з бандитизмом тощо. Головою волосного KHС обрали селянина-бідняка з Хабного П. Т. Білька. Рішення з'їзду сприяли широкому залученню трудящих селян до господарського і культурного будівництва.
Місцевий комнезам разом з сільрадою восени 1920 року подбали про відкриття початкової школи для дітей, хати-читальні й лікарні. Для цих закладів незаможні селяни власними силами відбудували приміщення. Восени наступного року розпочалися заняття у перших гуртках ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
Для економічного відродження села, ліквідації безробіття, поліпшення матеріальних умов життя трудящих велике значення мало створення у 1922 році за рішенням Раднаркому УРСР радгоспу «Хабне».
Того ж року при радгоспі засновано партійний осередок, який впливав не лише на стан справ у господарстві, а йна роботу сільради, комнезаму. Комуністи полум'яним правдивим словом та особистим прикладом організовували маси на подолання труднощів відбудовного періоду. їх бойовими помічниками були комсомольці, які створили свій осередок на початку 1923 року.
У зв'язку з проведенням адміністративної реформи Хабне з 1923 року стала центром однойменного району. Відбудову народного господарства в основному завершено було на кінець 1925 року. В цей час у Хабному працювали майстерня для ремонту сільськогосподарського реманенту, два парові млини, миловарня. З кожним роком міцнішим ставав радгосп «Хабне». Трудящі повсякденно відчували піклування Радянської влади про їх побут, культуру. Тепер у селі до послуг населення, крім лікарні, була й аптека. Почала працювати ще одна початкова школа. Навчанням було охоплено майже половину дітей шкільного віку. Дорослі оволодівали знаннями у школах і гуртках лікнепу. Ліквідація неписьменності серед населення набирала все більшого розмаху. В день святкування 8-ї річниці Жовтневої революції відбулося урочисте відкриття сільбуду, в якому влаштовувалися доповіді й лекції, концерти і колективні читання літератури, працювали різні гуртки.
Після XV з'їзду ВКП(б) комуністи й комсомольці Хабного проводили велику роботу щодо перетворення в життя ленінського кооперативного плану, підготовки селян до переходу ца соціалістичні форми господарювання. Вони роз'яснювали трудівникам села політику Комуністичної партії, спрямовану на колективізацію сільського господарства.
Весною 1929 року в Хабному засновано перший колгосп під назвою «Інтенсивник», а в 1930-1931 pp.- ще три колективних господарства: ім. Ілліча, ім. XII з'їзду Рад та «Червона нива».
Першим колгоспам довелося переборювати чимало труднощів. Особливо позначалось на стані господарств виснаження землі, нестача тягла і відсутність кваліфікованих кадрів. Куркулі й підкуркульники, як тільки могли, шкодили розвитку і зміцненню артілей. Проте, долаючи труднощі, колективні господарства організаційно міцніли, зростав їх авторитет серед селян. У становленні колгоспів виключну роль відіграла Хабненська МТС, організована 1931 року.
У 1933 році всі чотири артілі об'єдналися в одне господарство - ім. Ілліча. У довоєнні роки на його полях вирощувались високі врожаї зернових і технічних культур, прибутковим було і громадське тваринництво. Колгоспний лад забезпечив заможне і культурне життя трудівникам полів і ферм.
За цей же час добрих результатів добився і радгосп «Хабне». Це державне господарство постачало підприємствам легкої промисловості льон-довгунець, а підприємствам харчової промисловості - картоплю, олійні культури, м'ясо, молоко. Праця в радгоспі була продуктивною і добре оплачувалась.
В артілі й радгоспі велику виховну роботу провадили партійні організації, а це мало велике значення для зміцнення трудової дисципліни, розгортання соціалістичного змагання й ударництва. В процесі колективної праці зростали нові люди, до кінця віддані спільній справі, інтересам держави. Колгоспники і
Дивиться також інші населені пункти цього району: