Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Жовтневе

Сторінка 4 з 5
білофіннами.
Центром усіх культурно-масових заходів на селі став сільський клуб. При ньому діяла бібліотека.
В роки Великої Вітчизняної війни студениківці, як і всі радянські люди, стали на захист соціалістичної Батьківщини. Багато жителів села пішли до Червоної Армії.
17 вересня 1941 року німецько-фашистські варвари окупували село. З перших днів вони почали жорстоку розправу над жителями, насамперед - радянськими активістами. Гітлерівці задушили в газовій машині колишнього голову волосного виконкому комуніста Г. С. Діденка.
Населення піднімалося на боротьбу проти ненависного ворога, саботувало заходи окупантів. Колгоспниця артілі «Перемога» О. Н. Герасько, працівник міліції Я. М. Ясько, робітник Дарницького шовкового комбінату М. Л. Лущенко (уродженець села) були розстріляні за саботаж розпоряджень окупаційних властей. Але це не залякало інших патріотів. Колгоспниця Д. Н. Пацюк переховувала радянських громадян, яких переслідували фашисти.
21 вересня 1943 року частини 1-го Українського фронту, розвиваючи наступ на Київ, визволили Студеники від гітлерівців.
За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, 165 жителів села нагороджені орденами й медалями.
За період тимчасової окупації фашисти завдали величезної шкоди селу. Загальні збитки, завдані фашистськими загарбниками Студеникам, становили майже 5 млн. крб. В усіх чотирьох артілях вони зруйнували приміщення тваринницьких ферм. Руйнувань зазнали майже всі громадські будівлі села. Школу було перетворено на стайню. Гітлерівці насильно вивезли на каторжні роботи до Німеччини 218 чоловік.
Ще йшли бої поблизу села, а трудівники Студеників почали відбудовувати зруйноване'війною громадське господарство. Бракувало техніки» й тяглової сили, проте колгоспники в 1943 році засіяли 488 га житом і 372 га озимою пшеницею (орної землі в колгоспах було 5127 га). Весною 1944 року студениківці одержали від російських братів -колгоспників Ярославської області допомогу посівним насінням. На придбання худоби, реманенту й будівництво господарських приміщень та житла держава надала півмільйона крб. довгострокового кредиту.
Під керівництвом сільської партійної організації, яка налічувала 22 комуністи, трудівники всіх чотирьох колгоспів вже на другий рік після закінчення війни майже повністю освоїли довоєнну посівну площу. На полях почали працювати трактори. В 1950 році весняна й осіння оранка та сівба були механізовані вже на 97, а збирання технічних культур - на 80 проц.5 Широко стали запроваджувати механізацію в городництві та на тваринницьких фермах. Високими виробничими показниками відначилися тракторні бригади . Голованя та В. Довгалюка.
У вересні 1950 року здійснено об'єднання господарств. Всі чотири артілі Студеників утворили один колгосп ім. А. О. Жданова. Це сприяло піднесенню виробництва й поліпшенню добробуту трудівників. Колгосп уже в 1950-1951 pp. спорудив 5 великих стаєнь, 3 корівники, 4 свинарники та 5 телятників, електростанцію.
Самовіддана праця колгоспників, удосконалення агротехніки забезпечили піднесення врожайності колгоспних ланів. Так протягом 1953-1958 pp. урожайність зернових зросла з 11,5 до 20,8 цнт, у т.ч. озимої пшениці - з 11,2 до 27,3 цнт. За цей же час у 2,5 рази збільшилися неподільні фонди артілі. На кінець 1959 року колгосп став мільйонером.
20 січня 1959 року на базі колгоспів трьох сіл - Студеників, Козлів і Переяславського - було створено велике колективне господарство «Жовтень».
Колгосп «Жовтень»-багатогалузеве господарство, яке об'єднує 1337 селянських дворів. Воно має 6903 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5418 га орної землі, сіножатей 696 га, вигонів і пасовищ - 626 га. Провідними культурами є пшениця, кукурудза, цукровий буряк. Розвинуті овочівництво та садівництво. Поряд з рослинництвом у колгоспі розвивається також тваринництво. В 1969 році колгосп мав 2731 голову великої рогатої худоби, в т. ч. 1600 корів, свиней - 2112 голів, птиці - 3000 штук.
Господарство має потужну технічну базу. Автотракторний парк налічує 49 тракорів, 32 вантажних автомашини, 13 зернових і 15 спеціальних комбайнів та іншу сільськогосподарську техніку.
Великих успіхів господарство досягло у виробництві сільськогосподарської продукції. Колгосп кілька років був учасником Виставки передового досвіду в народному господарстві Української РСР. В 1967 році на честь 50-річчя Великого Жовтня за високі показники у вирощуванні сільськогосподарських культур і виробництву продуктів тваринництва колгосп нагороджений пам'ятним прапором Переяслав-Хмельницького райкому КП України та виконкому районної Ради депутатів трудящих.


Жовтневе