Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Жовтневе

Сторінка 3 з 5
З часом все більше трудівників села усвідомлювали ленінське положення, що розпорошеним індивідуальним селянським господарствам із злиднів не вийти. Протягом 1924-1925 pp. створено два ТСОЗи «Червоний шлях» і «Червона зірка», які об'єднували близько 300 господарств. Сільські комуністи подавали приклад у боротьбі з труднощами, а ТСОЗи з першого ж року довели перевагу колективної праці.
1929 року в селі вже існувало машинно-тракторне товариство, яке об'єднувало 310 членів і мало молотарку з двигуном. Одночасно в Студениках працювали сільськогосподарська кредитна кооперація, сільський комітет взаємодопомоги. Ці товариства відіграли важливу роль у вихованні серед селян почуття колективізму. Так, під час підготовки до весняної посівної кампанії 1929 року комуністи, комсомольці, активісти-незаможники організували допомогу біднішим родинам, створивши дві супряжні артілі бідняцьких господарств. У кожній з них було по 5 господарств і 12 га землі. Комітет взаємодопомоги організував збирання насіння для весняної сівби. На 23 березня 1929 року він зібрав 142 пуди вівса, 52 пуди жита, 31 пуд гречки, 5 пудів проса.
Перехід на шлях колективного господарювання відбувався в умовах гострої класової боротьби. Спекулюючи на окремих недоліках в організації колгоспів, курулі проводили шалену антирадянську пропаганду, вдавалися до різних провокацій і жорстоких розправ над активістами села, насамперед комуністами. 11 січня 1929 року Переяславський райвиконком, розглядаючи питання про хід колективізації у районі, зокрема в Студениках, ухвалив виселити за межі України особливо ворожо настроєних куркулів.
Комуністи села, підтримані комсомольцями й активістами-незаможниками, провели велику роз'яснювально-агітаційну та організаторську роботу серед трудового селянства під час здійснення суцільної колективізації. На початку березня 1930 року на спільних зборах членів ТСОЗів «Червоний шлях» і «Червона зірка» ухвалили об'єднати їх в одну сільськогосподарську артіль «Новий побут», згодом ім. В. В. Куйбишева.
Навесні 1931 року в селі створено ще 3 колгоспи: «Нове життя», «Перемога» та ім. Т. Г. Шевченка. Того ж року в Студениках було завершено суцільну колективізацію.
1932 року на колгоспних ланах появився перший трактор. Через 2 роки в селі організовано МТС.
Утворення великих колективних господарств дало можливість підвищити продуктивність праці, раціонально використати наявну техніку, застосувати передову агротехніку в землеробстві. Трударям Студеників велику допомогу в цьому надали шефи - працівники й студенти Київського технологічного інституту цукрової промисловості. Так, під час підготовки колгоспів до весняної сівби 1932 року до села прибула бригада з 11 чоловік, серед яких були 3 комуністи й 4 комсомольці.
1938 року колгоспи села, які мали 2452 га орної землі4, перейшли на багатопільну сівозміну. Крім вирощування зерна в їх господарствах значне місце належало також тваринництву, городництву й садівництву. Кожний колгосп мав по 3-4 тваринницькі ферми.
Для підготовки спеціалістів-механізаторів при Студениківській МТС були оргаізовані чотиримісячні курси трактористів, на яких у 1940 році навчалося 32 чоловіка. В колгоспі «Перемога» працював агрономічний гурток.
З кожним роком зростали й міцніли колективні господарства. В 1939 році середній урожай зернових становив 14,3 цнт з га, а наступного - 16 центнерів. Виконувався план розвитку тваринництва. Передова свинарка колгоспу ім. В. В. Куйбишева О. Г. Заноз була двічі учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Трудящі села виявили їй високе довір'я, обравши депутатом районної Ради.
В передвоєнні роки значно підвищився добробут селян. 1940 року видача зерна на кожний колгоспний двір у середньому становила 210 пудів.
За роки Радянської влади відбулися великі зміни в культурі села. Поліпшилося медичне обслуговування жителів. За царизму їх лікували баби-шептухи, знахарки та фельдшер. Після революції у Студениках відкрито амбулаторію, пологовий будинок, аптеку. В усіх колгоспах створили дитячі ясла й садки.
1934 року на базі семирічної школи в селі відкрито десятирічну. 1939 року в ній навчалося 580 дітей, працювало 22 вчителі. До 1941 року Студениківську середню школу закінчило 259 юнаків та дівчат. Багато з них продовжили навчання в вузах.
Село за довоєнні роки дало країні 36 вчителів, 18 агрономів, 11 лікарів, 5 інженерів і техніків. Близько ста чоловік здобули спеціальність механізатора сільського господарства. Понад 50 уродженців села стали офіцерами Червоної Армії. Вихованець школи І. Я. Кравченко (1905-1942) був удостоєний високого звання Героя Радянького Союзу за проявлену мужність і героїзм у війні з


Жовтневе