Сторінка 12 з 13
промислову артіль «Переяславська рада» перетворено на побутовий комбінат. Реконструйовано фабрику переробки м'яти. 1959 року стали до ладу швейна фабрика, 1963-го - кукурудзокалібрувальний, а 1965-го - плодоконсервний заводи.
Найбільше і найпотужніше підприємство міста-швейна фабрика. Тут працює близько 3 тис. чоловік. У світлих і просторих цехах обладнано конвейєри. Переяславці шиють гарний жіночий, чоловічий і
дитячий одяг. За роки семирічки виробництво продукції на швейній фабриці збільшилося на 644 проц. У 1965 році 1120 робітників цього підприємства змагалися за звання ударників комуністичної праці. Його удостоїлося 509 чоловік, у т. ч. такі майстри праці, як М. І. Грушецька, Д. Н. Дзюбенко та О. М. Стеблинська.
Далеко за межами країни славиться своєю продукцією фабрика художніх виробів ім. Б. Хмельницького, яка експортується в НДР, Францію, Канаду, Бельгію. На міжнародних виставках у Брюсселі й Марселі робітниці М. Микула, Г. Молчанова, К. Стріха, У. Стріха за високу художню майстерність були відзначені.
Плодоконсервний завод за обсягом виробництва посідає перше місце в області серед споріднених підприємств. В 1969 році тут вироблено 5 млн. умовних банок консервів 49 видів. Продукція заводу користується великим попитом не тільки
в республіці, але й за кордоном. Сироварний завод 1969 року дав країні 10,2 тис. цнт вершкового масла, близько 4 тис. цнт жирного сиру, понад 45,9 тис. цнт молочної продукції.
Найстарішим підприємством міста є м'ятний завод, який виробляє ефірні масла для парфюмерної промисловості та медичних закладів. У роки восьмої п'ятирічки став до ладу асфальтовий завод.
Натхненною працею відзначили трудящі Переяслава 50-річчя Великої Жовтнеої соціалістичної революції і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. В 1967 році вони виробили понад план продукції на 3,7 млн. крб. Переможцем у соціалістичному змаганні серед підприємств міста в 1970 році вийшов колектив швейної фабрики, 254 робітники, інженерно-техніч:ні працівники й службовці фабрики нагороджені ювілейною медаллю на ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Серед них - 68 комуністів і 64 комсомольці. В трудових успіхах фабрики велика заслуга 185 комуністів і 1500 комсомольців, які ведуть значну виховну й організаторську роботу в колективі. Кожен другий молодий робітник фабрики навчається. Комсомольці й молодь вивчають передові методи праці, оволодівають суміжними професіями.
Радгосп «Переяславський» тепер багатогалузеве господарство. У 1969 році середня врожайність зернових тут перевищила 27 цнт з га, у т. ч. пшениці - 29,3 цнт. Господарство має 2895 голів великої рогатої худоби, з них 1548 корів. Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь у 1969 році досягло 517 центнерів.
«Болотну цілину» в заплаві річки Трубіж освоює Переяслав-Хмельницька луко-меліоративна станція. У місті є районне відділення «Сільгосптехніки» з добре устаткованими майстернями.
Трудівники Переяслава-Хмельницького, виконуючи накреслення XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду КП України, добиваються значних виробничих успіхів.
Відбудувалося й красивішим стало місто. У зв'язку з підготовкою до святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією Рада Міністрів УРСР виділила 20 млн. крб. на реконструкцію Переяслав-Хмельницького. План перебудови був розроблений під керівництвом відомого українського радянського архітектора В. Г. Заболотного (1898-1962).
У травні 1954 року всі народи Радянського Союзу відзначили знаменну дату - 300-річчя возз'єднання України з Росією. На площі, де відбувалася історична Переяславська рада (нині площа Возз'єднання), встановлено обеліск з меморіальною дошкою. 8 жовтня 1961 реку на площі Б. Хмельницького відкрита величний монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією.
В центрі міста виросли великі й красиві споруди - будинок Рад, готель, уніермаг. На центральній вулиці зведено 10 двоповерхових будинків виробничого, культурного та побутового призначення.
Територія Переяслав-Хмельницького значно розширилася. В зону міста ввійшли колишні села Бабачиха та Підварки. Тепер загальна площа Переяслав-Хмельницького становить понад 850 га. Основна його частина розташована на правому березі Трубежа і має чітке планування вулиць та кварталів. Вулиці й площі впорядковано, більшість їх заасфальтовано або забруковано; проведено великі роботи щодо озеленення. Реконструйовано автовокзальну площу. В центрі посаджено і впорядковано два сквери площею 3,7 гектара.
Рік у рік зростає житловий фонд. На 1 січня 1970 року він становив 3840 будинків. У центрі та на околицях міста виросли добротні багатоквартирні будівлі для трудівників швейної фабрики, відділення «Сільгосптехніки»,
Дивиться також інші населені пункти цього району: