Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стави

розгорнув активну діяльність щодо здійснення наміченої програми. За його завданням у друкарні виготовляли документи, необхідні для конспірації, листівки та інші матеріали, у т. ч. накази Верховного Головнокомандуючого, зведення Радінформбюро, відозви до населення окупованих районів Київщини.
Обком організував і затвердив 20 підпільних райкомів партії, налагодив зв'язки з комуністами Києва і багатьох районів. Були надіслані також представники обкому до Дніпропетровської і Житомирської
областей для організації там підпільних груп.
У своїй діяльності обком спирався на місцевих товаришів. Відважно й уміло виконував складні обов'язки радиста підпільного обкому робітник П. Т. Рибак. Хоробро діяла зв'язкова Н. П. Галич (Колісниченко). Підпільники М. А. Майоренко і П. К. Сироткін розповсюджували серед населення району зведення Радінформбюро, листівки обкому партії.
Керувати з Ставів діяльністю обласного підпілля і партизанського руху ставало дедалі складніше. Тому на початку січня 1943 року обком вирішив перебазуватися ближче до Києва. Проте, 18 січня 1943 року гестапо заарештувало більшість членів обкому і підпільників, які їм допомагали. У катівнях, зазнавши нелюдських мук, загинули мужні радянські патріоти І. В. Сергієнко, С. Л. Ковальський, В. С. Півторидядько, Т. П. Рибак та інші. Фашистські карателі провели в Ставах і по всьому Кагарлицькому району масові арешти.
Батьківщина гідно вшанувала пам'ять синів і дочок, які в неймовірно складних умовах відважно боролися за честь, свободу й незалежність соціалістичної Вітчизни.: Указом Президії Верховної Ради СРСР І. В. Сергієнку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Багатьох підпільників нагороджено орденами й медалями СРСР.
6 січня 1944 року воїни 136-ї стрілецької дивізії 27-ї армії визволили Стави від ворога. Перед очима радянських бійців вони постали в руїнах і згарищах. Гітлерівці спалили спиртовий завод, зруйнували адміністративні, культурно-побутові й господарські будівлі села та колгоспів, 215 хат селян.    : »
Понад 600 жителів Ставів хоробро билися з ворогом у лавах Червоної Армії,; Майже половина з них загинула на фронтах Великої Вітчизняної війни. За героїзм, виявлений у боях, 123 односельчан нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу, серед них орденом Леніна - полковника Д. М. Лісового, орденами Червоного Прапора - майора І. П; Волинця, капітанів М. Я. Друзенка і Щ. Д. Личака та інших. В пам'ять про тих, хто загинув на фронтах Великої Вітчизняної, віййи, партизанських загонах і в підпіллі, у селі відкрито пам'ятник.
Після визволення Ставів трудящі під керівництвом партійної організації, долаючи численні труднощі, наполегливо працювали над відбудовою господарств. У дуже несприятливих умовах колгоспи провели весняну сівбу 1944 року. Через відсутність тракторів, тягла і сівалок колгоспники більшу частину землі скопали і засіяли вручну. Більшість зібраного улітку хліба та інших продуктів вони передали у фонд оборони країни. За самовіддану працю 164 колгоспники артілей «Заповіт Ілліча», ім. Ворошилова та «Червоний Жовтень» були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp.».
У 1947 році колгоспи повністю відновили довоєнні площі посівів. Згодом відродилася і довоєнна слава майстрів високих врожаїв. Влітку 1950 року ставинські колгоспи об'єдналися в одне господарство - «Червоний Жовтень». За ним державою було закріплено 2,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2 тис. га орної землі. Тепер у різних галузях виробництва знаходять застосування 38 тракторів, 23 автомобілі, 21 комбайн та інші машини, 96 електромоторів. У 1961-1970 pp. споруджено 8 корівників на 800 голів, 4 пташники на 12 тис. курок-несучок, 5 критих токів і комор на 1400 тонн, 4 артезіанські колодязі й 3 водонапірні башти, гараж, дві майстерні, два будинки механізаторів, контору правління колгоспу тощо. Господарству велику допомогу подають шефи - колектив Міністерства енергетики та електрифікації УРСР.
Керуючись настановами Комуністичної партії, правління, партійна організація, усі колгоспники постійно приділяють велику увагу піднесенню культури землеробства й продуктивності тваринництва, запровадженню досягнень науки й передового досвіду, інтенсифікації усіх галузей виробництва. Це забезпечує високі й сталі врожаї, сприяє збільшенню випуску продукції тваринництва. Так, у 1956-1964 pp. було зібрано на круг з гектара по 20-28 цнт зернових і 240-310 цнт цукрових буряків, а в 1965-1969 pp.- по 30,8 цнт зернових і по 281 цнт цукрових буряків. У 1970 році врожай зернових в середньому на кожному гектарі становив 32 цнт, а цукрових буряків - 368 цнт. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 101 цнт м'яса і по 4,5 тис. кг молока.
За результатами господарювання колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР у 1954, 1956 і 1965 роках. Партія і уряд високо оцінили самовіддану працю передових


Стави