Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Обком організував і затвердив 20 підпільних райкомів партії, налагодив зв'язки з комуністами Києва і багатьох районів. Були надіслані також представники обкому до Дніпропетровської і Житомирської
областей для організації там підпільних груп.
У своїй діяльності обком спирався на місцевих товаришів. Відважно й уміло виконував складні обов'язки радиста підпільного обкому робітник П. Т. Рибак. Хоробро діяла зв'язкова Н. П. Галич (Колісниченко). Підпільники М. А. Майоренко і П. К. Сироткін розповсюджували серед населення району зведення Радінформбюро, листівки обкому партії.
Керувати з Ставів діяльністю обласного підпілля і партизанського руху ставало дедалі складніше. Тому на початку січня 1943 року обком вирішив перебазуватися ближче до Києва. Проте, 18 січня 1943 року гестапо заарештувало більшість членів обкому і підпільників, які їм допомагали. У катівнях, зазнавши нелюдських мук, загинули мужні радянські патріоти І. В. Сергієнко, С. Л. Ковальський, В. С. Півторидядько, Т. П. Рибак та інші. Фашистські карателі провели в Ставах і по всьому Кагарлицькому району масові арешти.
Батьківщина гідно вшанувала пам'ять синів і дочок, які в неймовірно складних умовах відважно боролися за честь, свободу й незалежність соціалістичної Вітчизни.: Указом Президії Верховної Ради СРСР І. В. Сергієнку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Багатьох підпільників нагороджено орденами й медалями СРСР.
6 січня 1944 року воїни 136-ї стрілецької дивізії 27-ї армії визволили Стави від ворога. Перед очима радянських бійців вони постали в руїнах і згарищах. Гітлерівці спалили спиртовий завод, зруйнували адміністративні, культурно-побутові й господарські будівлі села та колгоспів, 215 хат селян. : »
Понад 600 жителів Ставів хоробро билися з ворогом у лавах Червоної Армії,; Майже половина з них загинула на фронтах Великої Вітчизняної війни. За героїзм, виявлений у боях, 123 односельчан нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу, серед них орденом Леніна - полковника Д. М. Лісового, орденами Червоного Прапора - майора І. П; Волинця, капітанів М. Я. Друзенка і Щ. Д. Личака та інших. В пам'ять про тих, хто загинув на фронтах Великої Вітчизняної, віййи, партизанських загонах і в підпіллі, у селі відкрито пам'ятник.
Після визволення Ставів трудящі під керівництвом партійної організації, долаючи численні труднощі, наполегливо працювали над відбудовою господарств. У дуже несприятливих умовах колгоспи провели весняну сівбу 1944 року. Через відсутність тракторів, тягла і сівалок колгоспники більшу частину землі скопали і засіяли вручну. Більшість зібраного улітку хліба та інших продуктів вони передали у фонд оборони країни. За самовіддану працю 164 колгоспники артілей «Заповіт Ілліча», ім. Ворошилова та «Червоний Жовтень» були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp.».
У 1947 році колгоспи повністю відновили довоєнні площі посівів. Згодом відродилася і довоєнна слава майстрів високих врожаїв. Влітку 1950 року ставинські колгоспи об'єдналися в одне господарство - «Червоний Жовтень». За ним державою було закріплено 2,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2 тис. га орної землі. Тепер у різних галузях виробництва знаходять застосування 38 тракторів, 23 автомобілі, 21 комбайн та інші машини, 96 електромоторів. У 1961-1970 pp. споруджено 8 корівників на 800 голів, 4 пташники на 12 тис. курок-несучок, 5 критих токів і комор на 1400 тонн, 4 артезіанські колодязі й 3 водонапірні башти, гараж, дві майстерні, два будинки механізаторів, контору правління колгоспу тощо. Господарству велику допомогу подають шефи - колектив Міністерства енергетики та електрифікації УРСР.
Керуючись настановами Комуністичної партії, правління, партійна організація, усі колгоспники постійно приділяють велику увагу піднесенню культури землеробства й продуктивності тваринництва, запровадженню досягнень науки й передового досвіду, інтенсифікації усіх галузей виробництва. Це забезпечує високі й сталі врожаї, сприяє збільшенню випуску продукції тваринництва. Так, у 1956-1964 pp. було зібрано на круг з гектара по 20-28 цнт зернових і 240-310 цнт цукрових буряків, а в 1965-1969 pp.- по 30,8 цнт зернових і по 281 цнт цукрових буряків. У 1970 році врожай зернових в середньому на кожному гектарі становив 32 цнт, а цукрових буряків - 368 цнт. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 101 цнт м'яса і по 4,5 тис. кг молока.
За результатами господарювання колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР у 1954, 1956 і 1965 роках. Партія і уряд високо оцінили самовіддану працю передових
Стави
Сторінка 4 з 5
розгорнув активну діяльність щодо здійснення наміченої програми. За його завданням у друкарні виготовляли документи, необхідні для конспірації, листівки та інші матеріали, у т. ч. накази Верховного Головнокомандуючого, зведення Радінформбюро, відозви до населення окупованих районів Київщини.Обком організував і затвердив 20 підпільних райкомів партії, налагодив зв'язки з комуністами Києва і багатьох районів. Були надіслані також представники обкому до Дніпропетровської і Житомирської
У своїй діяльності обком спирався на місцевих товаришів. Відважно й уміло виконував складні обов'язки радиста підпільного обкому робітник П. Т. Рибак. Хоробро діяла зв'язкова Н. П. Галич (Колісниченко). Підпільники М. А. Майоренко і П. К. Сироткін розповсюджували серед населення району зведення Радінформбюро, листівки обкому партії.
Керувати з Ставів діяльністю обласного підпілля і партизанського руху ставало дедалі складніше. Тому на початку січня 1943 року обком вирішив перебазуватися ближче до Києва. Проте, 18 січня 1943 року гестапо заарештувало більшість членів обкому і підпільників, які їм допомагали. У катівнях, зазнавши нелюдських мук, загинули мужні радянські патріоти І. В. Сергієнко, С. Л. Ковальський, В. С. Півторидядько, Т. П. Рибак та інші. Фашистські карателі провели в Ставах і по всьому Кагарлицькому району масові арешти.
Батьківщина гідно вшанувала пам'ять синів і дочок, які в неймовірно складних умовах відважно боролися за честь, свободу й незалежність соціалістичної Вітчизни.: Указом Президії Верховної Ради СРСР І. В. Сергієнку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Багатьох підпільників нагороджено орденами й медалями СРСР.
6 січня 1944 року воїни 136-ї стрілецької дивізії 27-ї армії визволили Стави від ворога. Перед очима радянських бійців вони постали в руїнах і згарищах. Гітлерівці спалили спиртовий завод, зруйнували адміністративні, культурно-побутові й господарські будівлі села та колгоспів, 215 хат селян. : »
Понад 600 жителів Ставів хоробро билися з ворогом у лавах Червоної Армії,; Майже половина з них загинула на фронтах Великої Вітчизняної війни. За героїзм, виявлений у боях, 123 односельчан нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу, серед них орденом Леніна - полковника Д. М. Лісового, орденами Червоного Прапора - майора І. П; Волинця, капітанів М. Я. Друзенка і Щ. Д. Личака та інших. В пам'ять про тих, хто загинув на фронтах Великої Вітчизняної, віййи, партизанських загонах і в підпіллі, у селі відкрито пам'ятник.
Після визволення Ставів трудящі під керівництвом партійної організації, долаючи численні труднощі, наполегливо працювали над відбудовою господарств. У дуже несприятливих умовах колгоспи провели весняну сівбу 1944 року. Через відсутність тракторів, тягла і сівалок колгоспники більшу частину землі скопали і засіяли вручну. Більшість зібраного улітку хліба та інших продуктів вони передали у фонд оборони країни. За самовіддану працю 164 колгоспники артілей «Заповіт Ілліча», ім. Ворошилова та «Червоний Жовтень» були нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp.».
У 1947 році колгоспи повністю відновили довоєнні площі посівів. Згодом відродилася і довоєнна слава майстрів високих врожаїв. Влітку 1950 року ставинські колгоспи об'єдналися в одне господарство - «Червоний Жовтень». За ним державою було закріплено 2,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2 тис. га орної землі. Тепер у різних галузях виробництва знаходять застосування 38 тракторів, 23 автомобілі, 21 комбайн та інші машини, 96 електромоторів. У 1961-1970 pp. споруджено 8 корівників на 800 голів, 4 пташники на 12 тис. курок-несучок, 5 критих токів і комор на 1400 тонн, 4 артезіанські колодязі й 3 водонапірні башти, гараж, дві майстерні, два будинки механізаторів, контору правління колгоспу тощо. Господарству велику допомогу подають шефи - колектив Міністерства енергетики та електрифікації УРСР.
Керуючись настановами Комуністичної партії, правління, партійна організація, усі колгоспники постійно приділяють велику увагу піднесенню культури землеробства й продуктивності тваринництва, запровадженню досягнень науки й передового досвіду, інтенсифікації усіх галузей виробництва. Це забезпечує високі й сталі врожаї, сприяє збільшенню випуску продукції тваринництва. Так, у 1956-1964 pp. було зібрано на круг з гектара по 20-28 цнт зернових і 240-310 цнт цукрових буряків, а в 1965-1969 pp.- по 30,8 цнт зернових і по 281 цнт цукрових буряків. У 1970 році врожай зернових в середньому на кожному гектарі становив 32 цнт, а цукрових буряків - 368 цнт. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 101 цнт м'яса і по 4,5 тис. кг молока.
За результатами господарювання колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР у 1954, 1956 і 1965 роках. Партія і уряд високо оцінили самовіддану працю передових