Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ржищів

Сторінка 5 з 7
забезпечувало високі прибутки артілей і високу оплату праці колгоспників.
У роки довоєнних п'ятирічок розвивалася промисловість районного центру. У 1928 році чавуноливарний завод було докорінно реконструйовано і змінено його виробничий профіль. З того часу підприємство стало називатися «Радіатор» і випускало обладнання для центрального опалення будинків і запасні частини для тракторів. У Ржищеві працювали також цегельний завод, лісопилка, млин, взуттєва і швейна майстерні.
Великий обсяг робіт виконувала пристань.
Напередодні війни Ржищів став населеним пунктом суцільної письменності. У 1938 році тут відбувся перший випуск середньої школи. Кадри для радгоспів і колгоспів готував зоотехнікум (відкритий 1927 p.), а для шкіл - педагогічний технікум. Працювали будинок культури, бібліотека, розвивалася художня самодіяльність. З 1929 року у Ржищеві видавалася районна газета «Колективна ниваж
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, трудящі Ржищева активно включилися у всенародну боротьбу проти німецько-фашистських загарбників. Уже 22 червня 1941 року до військкомату з'явилися усі військовозобов'язані, надійшли сотні заяв від добровольців. Колективну заяву з проханням зарахувати до лав Червоної Армії подали учні зоотехнікуму. Чимало було заяв від жінок.
Ржищівський плацдарм обороняли війська 26-ї армії. Гітлерівці намагалися прорвати лінію оборони і оволодіти переправою на Дніпрі. Підтягнувши великі, сили, вони 2 серпня 1941 року розпочали наступ. Але радянські воїни стійко утримували свої позиції. Численні атаки ворога в районі переправи і Ржищева відбивали підт розділи 146-ї стрілецької дивізії. Лише після завершення переправи військ за наказом командування у ніч з 20 на 21 серпня 1941 року частини Червоної Арміїv що обороняли Ржищівський плацдарм, передислокувались на лівий берег Дніпра. Під час відходу радянських військ успішно діяв батальйон, укомплектований добровольцями- жителями Ржищева. В одному з боїв кулеметник В. Андрющенко знищив 45 фашистських солдатів.
21 серпня 1941 року фашисти захопили Ржищів. Лютий ворог палив селище, грабував і вбивав невинних людей. У серпні-вересні у приміщенні церкви гітлерівці замордували понад 1500 чоловік.
На початку 1942 року у Ржищеві за завданням Київського підпільного обкому партії вчитель місцевої школи Ю. І. Стеценко заснував підпільну партійну групу, яка очолила боротьбу радянських патріотів проти німецько-фашистських загарбників. Влітку того ж року на базі цієї групи було створено підпільний райком партії. Це ще більше активізувало діяльність підпільників. Вони вели агітаційну роботу серед населення, добирали кадри до партизанських загонів. Радянські патріоти знищили нафтобазу, вивели з ладу електростанцію на заводі «Радіатор», спалили лісопильний завод, а на пристані захопили баржу з хлібом і роздали його населенню.
Дошкульні удари ворогові в районі Ржищева-Кагарлика завдавали й партизанські загони ім. Щорса та ім. Чапаева, з якими підпільники підтримували тісний зв'язок. Народні месники загону ім. Чапаева напали на ржищівську переправу, знищили ворожих офіцерів і солдатів, захопили штабні документи. Восени 1943 року підпільники й партизани подали велику допомогу радянським військам у форсуванні Дніпра і захопленні Букринського плацдарму. У складі загону ім. Чапаева воювала група народних месників на чолі з Касимом Кайсеновим, що була надіслана Українським штабом партизанського руху. Тепер К. Кайсенов - відомий казахський письменник.
20 вересня 1943 року війська 1-го Українського фронту з боями вийшли до Дніпра в районі Ржищева. Переправившись через Дніпро, вони захопили біля села Великого Букрина плацдарм. Тут відзначилися 11-а мотострілецька бригада 10-го танкового корпусу та підрозділи 309-ї стрілецької дивізії. Наші воїни оволоділи селом Балико-Щучинкою та околицею Ржищева Монастирком. В авангарді тут наступала рота капітана Приходька, яку гітлерівці намагалися, будь-що скинути у Дніпро. У жорстокому бою лави наших воїнів рідшали. Врешті у строю залишилося всього три воїни: капітан Приходько, його зв'язківець Мухін і командир взводу Кострінов. Але вони продовжували утримувати захоплені позиції, успішно відбивали атаки ворога, поки через Дніпро не переправилися танки 11-ї мотострілецької бригади під командуванням капітана О. К. Болбаса. Під ударами радянських танкістів гітлерівці змушені були відступити.
Бої в районі Ржищева точилися кілька місяців. 7 січня 1944 року частини 206-ї стрілецької дивізії 27-ї армії штурмом оволоділи Ржищевом. За мужність і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра у районі Ржищева, звання Героя Радянського Союзу удостоєно капітана 0. К. Болбаса, лейтенантів А. М. Топольського, І. Н. Кінешева, рядових бійців 0. Д. Воробйова і В. Д. Ларіонова.
Повсюди на фронтах Великої Вітчизняної війни і в тилу ворога хоробро билися з ворогом уродженці Ржищева. 390 воїнів Червоної Армії


Ржищів