Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ржищів

Сторінка 4 з 7
церковні й удільні землі, як це було передбачено ще ленінським Декретом, знову безплатно передали селянам. Це мало виключне значення для згуртування трудящого селянства навколо Радянської влади.
Проте мирний перепочинок виявився коротким. 6 травня 1920 року Ржищів окупували війська білополяків, які намагалися переправитися на лівий берег Дніпра. Та добитися цього їм не вдалося. Частини Червоної Армії і кораблі Дніпровської військової флотилії перетнули шлях білопольським військам. Наприкінці травня у районі Ржищева розгорнулися бої між частинами Червоної Армії і білополяками. Містечко кілька раз
переходило з рук у руки. 27 травня комуністичний десантний загін експедиції особливого призначення Реввійськради Південно-Західного фронту на чолі з начальником політвідділу фронту В. П. Потьомкіним у взаємодії з підрозділами 44 стрілецької дивізії при підтримці Дніпровської флотилії рішучим натиском відкинули ворога. 7 червня Ржищів знову став радянським.
Після визволення містечка відновили роботу місцеві органи Радянської влади. Разом з партійним і комсомольським осередками вони вжили термінових заходів, щоб забезпечити населення продовольством, налагодити його медичне обслуговування, залучити робітників і селян до відбудови підприємств, відродження сільського господарства, подання всебічної допомоги Червоній Армії, яка вела бої на фронтах громадянської війни.
Створений у липні 1920 року в Ржищеві комнезам (голова - С. В. Яременко) брав активну участь у проведенні господарсько-політичних кампаній, зокрема продрозверстки, багато допомагав бідняцьким і середняцьким господарствам.
Для боротьби з бандами, які нападали на Ржищів, було організовано частину особливого призначення (ЧОП), до якої входили комуністи, комсомольці, безпартійні робітники і селяни.
Восени 1920 року відновила діяльність трудова комуна. У ній працювало понад 200 чоловік, переважно жінки. У 1921 році були відбудовані і перетворені в одне підприємство колишні чавуноливарні заводи Швайсгута і Цибульського. Зруйновані приміщення цукрового заводу були остаточно розібрані, а його обладнання відправлено на інші підприємства.
Керуючись ленінським кооперативним планом, Комуністична партія і Радянський уряд висунули завдання об'єднати селянство у споживчі і виробничі товариства, бо це відкривало їм найбільш доступний і зрозумілий шлях до соціалізму. Політика партії і уряду знаходила схвалення й підтримку трудящих селян. 16 липня 1922 року у Ржищеві за активною участю комуністів і комсомольців 14 бідняцьких сімей заснували сільськогосподарську артіль «Хлібороб» (голова правління - Ф. П. Черненко). Спочатку артіль мала у своєму розпорядженні всього 65 десятин землі, 5 коней, 4 плуги, 7 борін. Багато зусиль доклали перші колективісти, щоб зміцнити господарство, вирощувати добрі врожаї зернових і технічних культур. В наступні роки артіль «Хлібороб» досягла немалих успіхів.Вона стала для інших селян наочним прикладом переваг колективного господарювання.
Велика увага приділялася розвитку медицини, народної освіти, організації культурно-освітньої роботи серед населення. Вже наприкінці 1920 року у Ржищеві відкрилася лікарня на 50 ліжок, а наступного року - аптека. Відразу ж після визволення містечка від білополяків почала працювати і початкова школа. У наступні роки все більше дорослого населення відвідувало школи і гуртки ліквідації неписьменності. 1921 року у Ржищеві відкрилися трирічні педагогічні курси, що готували кадри вчителів. 1924 року вони були реорганізовані в педагогічний технікум а ще згодом - у педагогічне училище, яке і зараз працює в селищі. Культурно-освітню роботу серед населення спочатку провадили дві хати-читальні, а з 1925 року сельбуд та бібліотека.
1923 року Ржищів стає районним центром. Це сприяло дальшому розвитку його економіки, культури. На кінець 1925 року народне господарство Ржищева було в основному відбудовано.
Після XV з'їзду ВКП(б) і X з'їзду КП(б)У комуністи широко розгорнули роботу щодо колективізації сільського господарства. У 1929 році на базі артілі «Хлібороб» було засновано колгосп «Перше травня», а ще через рік колективне господарство - ім. 8-го Березня. Вони мали у своєму розпорядженні 2300 га землі. У 1930 році у Ржищеві було також засновано рибоколгосп.
У проведенні колективізації сільського господарства, організаційно-господарчому зміцненні колгоспів брали активну участь шефи - робітники Київського заводу «Більшовик». Бригади заводських робітників постійно допомагали артілям у ремонті сільськогосподарських машин, проведенні сівби, збиранні врожаю. Заводські агітатори, культармійці сприяли поліпшенню масово-політичної і культурно-освітньої роботи. Лікарі з Києва подавали медичну допомогу селянам.
Колгоспи Ржищева з року в рік вирощували високі врожаї зернових і технічних культур, мали добре розвинуте громадське тваринництво. Все це


Ржищів