Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Триліси

Вітчизняною Війною Триліські колгоспи значно збільшили поголів'я худоби. В 1940 ропі на фермах налічувалося 250 корів, телят та волів. За досягнуті успіхи в розвитку громадського господарства колгоспи ім. 16-річчя РСЧА та ім. Петровського у 1940 році були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а конюх з артілі ім. 16-річчя РСЧА С. С. Лень одержав Малу золоту медаль Головного виставочного комітету.
Велику організаційно-масову та політичну роботу щодо дальшого зміцнення колективних господарств провадила сільська партійна організація, яка налічувала 11 комуністів. Вони відповідали за найважливіші ділянки економічного та громадського життя села. Заможно й культурно стали жити колгоспники. Стахановець С. Пустовіт з артілі ім. 16-річчя РСЧА у 1940 році одержав понад 10 цнт пшениці. «Я ніколи не бачив у себе стільки хліба, як цього року», - казав він.
Значне місце в господарському житті Триліс посідав спиртозавод. У 1923 році закінчилася відбудова його, а через два роки він перевищив рівень виробництва 1913 року. Однак технологічні процеси залишалися застарілими, переважала ручна праця, не вистачало виробничих площ. У 1934 році підприємство реконструйовано. Тут встановили стрічкові транспортери, зерноочисні машини, Механічну лопату та інше обладнання. Колектив заводу в 1939 році підвищив продуктивність праці на 35 проц. проти 1938 року, а в наступному, 1940 році виробив понад план 21 тис. декалітрів спирту.
Невпізнанно змінилось обличчя села. Напередодні війни тут працював сільмаг,
4 крамниці, де трудівники Триліс могли придбати необхідні товари. Діяли лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, дитячий садок спиртозаводу та 5 сезонних дитячих ясел у колгоспах. Особливо зросли освіта й культура. В 1940 році було остаточно ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. В середній та семирічній школах налічувалося 480 учнів, у 6 разів більше в порівнянніГ з 1913 роком. У заводському та сільському клубах працювали хорові, драматичні, танцювальні гуртки, влаштовувалися тематичні вечори, диспути, шахові турніри.
Тяжким випробуванням для трилісців була війна, нав'язана фашистською Німеччиною, і тимчасова окупація. 17 липня 1941 року гітлерівці вдерлися в Триліси. Вони арештували, ув'язнили і закатували 93 партійних, радянських і комсомольських активістів, 252 юнаків і дівчат відправили на каторгу до Німеччини, пограбували й спалили спиртозавод, колгоспи, школи, клуби, лікарню.
7 листопада 1943 року частини 3-ї танкової армії визволили Триліси, але ворог кинув у бій свіжу танкову дивізію та інші частини, і радянські війська 11 листопада мусили залишити село. Остаточно Триліси були визволені від окупантів 25 листопада 1943 року.
Жителі села одразу приступили до відбудови зруйнованого фашистами господарства. Протягом 1944-1950 pp. були відбудовані колгоспи. Держава допомогла відновити поголів'я худоби, спорудити тваринницькі приміщення, 4 млини, олійницю, ремонтні майстерні, виділила 9 двигунів та 4 автомашини. Робітники спиртозаводу допомогли механізувати трудомісткі процеси на фермах. 1944 року колгоспи вчасно закінчили весняну сівбу, а бригада № 3, яку очолював П. Турчин, закінчила сівбу першою в районі. Високі врожаї цукрових буряків вирощувала комсомольсько-молодіжна ланка А. Опанасенко з колгоспу ім. 16-річчя РСЧА. Навіть у посушливому 1946 році вона зібрала по 225 цнт цукрових буряків і по 18 цнт проса з кожного гектара.
Внаслідок самовідданої праці робітників та інженерно-технічних працівників через кілька місяців після визволення села став до ладу спиртозавод. Колектив підприємства разом з колгоспниками відбудував залізничний міст через річку Кам'янку і залізничну колію, якою підвозилася сировина. 1949 року на заводі закінчили монтаж і ввели в дію напівбезперервну технологічну лінію розварювання крохмальної сировини. За систематичне перевиконання державних планів виробництва продукції та її високу якість у 1952 році заводу надано звання підприємства відмінної якості.
Влітку 1950 року всі п'ять колгоспів об'єдналися в один - ім. Сніцера. Завдяки підвищенню культури землеробства, правильній розстановці кадрів, масово-політичній роботі партійної організації, що налічувала 50 комуністів, колгосп ім. Сніцера протягом 50-х і особливо 60-х років виріс у велике багатогалузеве господарство. Артіль має 2203 га орної землі. Вирощують переважно зернові культури, врожайність яких у 1959-1969 pp. становила в середньому 18,6 цнт з гектара. Машинно-тракторний парк налічує 33 трактори, 23 комбайни різних типів, 22 автомашини. У господарстві працює 60 електромоторів.
Розвинуте в колгоспі молочно-м'ясне тваринництво. За останні роки тут споруджено 11 корівників, 8 свинарників, кормоцех, У 1969 році на 100 га угідь було вироблено 450 цнт молока і 67,8 цнт м'яса. Прибутки колгоспу зросли з 110,3 тис. крб.; у 1959 році до 1444 тис. крб. у 1969 році.
Гордістю колгоспу є його люди. Так, краща свинарка Г. Г. Пустовіт у 1969 році від


Триліси