Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Повністю відновлено й мережу освітніх закладів. В області (разом з м. Києвом) у 1950/51 навчальному році працювало 1365 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 245 середніх. Число учнів зросло порівняно з 1940 роком на 75 тис. чоловік. Навчали й виховували підростаюче покоління 19 048 учителів проти 16 006 у 1940 році. В 26 вузах налічувалося 30 630 студентів; у 40 технікумах - 16,6 тис. учнів. Діяли також 1480 масових бібліотек, 1334 клуби, 367 кіноустановок.
Велике політичне й трудове піднесення викликала на Київщині підготовка та святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією. Це свято перетворилося на яскраву, хвилюючу демонстрацію нерушимої братерської дружби українського і російського народів, всіх народів нашої соціалістичної Батьківщини. У зв'язку з славним ювілеєм Українська PСP та місто Київ були нагороджені орденами Леніна.
В роки п'ятої та шостої п'ятирічок трудящі Київщини вели боротьбу за дальший розвиток соціалістичного суспільства. Робітники та інженерно-технічні працівники, достроково виконавши п'яту п'ятирічку, збільшили випуск промислової продукції у 1,7 раза. В наступні роки вони провели велику роботу щодо впровадження у промисловість нової техніки, механізації трудомістких процесів, автоматизації виробництва.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС та XX з'їзду цартії значна робота проведена по піднесенню сільського господарства області. Сільські райкоми партії, райвиконкоми, колгоспи, радгоспи були зміцнені кваліфікованими кадрами спеціалістів сільського господарства. Якщо на початку 1954 року безпосередньо в колгоспах області працювало 273 агрономи і зоотехніки, то в 1958 році - понад 2000. На роботу в села з Києва та інших міст виїхало майже 3 тис. комуністів. Для впровадження досягнень науки та рекомендацій майстрів сільськогосподарського виробництва було створено понад 250 шкіл передового досвіду.
Здійснені заходи дали відчутні результати. В 1958 році валовий збір зерна збільшився порівняно з 1953 роком в1,5, виробництво молока - в 3,5, м'яса - в 1,8 раза. За успіхи, досягнуті у виробництві й заготівлі зерна, молока, яєць, цукрових буряків, льону-довгунця та інших сільськогосподарських продуктів, 26 лютого 1958 року Київська область нагороджена орденом Леніна.
Яскраві сторінки в боротьбу за завершення будівництва соціалізму вписали комсомольці. На заклик партії комсомол України розпочав будівництво в Донбасі 35 нових вугільних шахт, дві з них споруджували комсомольці Київської області. Робота розгорнулася восени 1956 року, а вже 24 серпня 1957 року «Київська-комсо-мольська» шахта № 1 стала до ладу. Невдовзі почала видавати вугілля і «Київська-комсомольська» шахта № . Понад 12 тис. молодих патріотів Київщини поїхали за комсомольськими путівками освоювати цілинні й перелогові землі, на роботу у вугільну промисловість Донбасу, на будівництво металургійних підприємств, каналу Північний Донець-Донбас. Комсомол активно допомагав партійним організаціям у будівництві Дарницького шовкового комбінату та піднесенні громадського тваринництва. В 1954-1955 pp. для роботи на фермах направлено понад 4 тис. комсомольців.
На кінець 50-х років творча праця радянського народу, керованого Комуністичною партією, увінчалася визначним успіхом. Соціалізм у нашій країні здобув повну й остаточну перемогу. У всій своїй величі постало завдання розгортання комуністичного будівництва. Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 pp., затверджені позачерговим XXI з'їздом КПРС, нова Програма КПРС, прийнята в 1961 році XXII з'їздом партії, та Директиви XXIII з'їзду КПРС по восьмому п'ятирічному плану стали бойовою програмою трудящих у боротьбі за комунізм.
Напередодні XXI з'їзду КПРС в країні розгорнувся рух бригад та ударників комуністичної праці, який органічно поєднував у собі боротьбу трудящих за створення матеріально-технічної бази комунізму з формуванням нових суспільних відносин і вихованням людини комуністичного суспільства. Зачинателями цієї вищої форми соціалістичного змагання на Київщині виступили слюсарі комсомольсько-молодіжної бригади Ю. Куцого із заводу «Червоний екскаватор», бригада С. Фурса Київського суднобудівного і судноремонтного заводу, складальники бригади Н. Мар'янченко із заводу «Арсенал» ім. В. І. Леніна, молодіжна бригада М. Бузенюк з колгоспу ім. Шевченка Тетіївського району та ін. За 10 років (1960-1970) число учасників змагання за звання бригад та ударників комуністичної праці зросло з 80 тис. до 650 тис. чоловік. На 1970 рік високе звання бригад і ударників комуністичної праці завоювали 336
Київська область
Сторінка 33 з 38
Багато було зроблено для поліпшення охорони здоров'я трудящих. В лікарнях області й Києва 40-річчю Радянської України. 1957 р. на 1 січня 1951 року налічувалося 15 584 лікарняних ліжок, працювали 7008 лікарів (без зубних), або на 1728 більше, ніж до війни.Повністю відновлено й мережу освітніх закладів. В області (разом з м. Києвом) у 1950/51 навчальному році працювало 1365 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 245 середніх. Число учнів зросло порівняно з 1940 роком на 75 тис. чоловік. Навчали й виховували підростаюче покоління 19 048 учителів проти 16 006 у 1940 році. В 26 вузах налічувалося 30 630 студентів; у 40 технікумах - 16,6 тис. учнів. Діяли також 1480 масових бібліотек, 1334 клуби, 367 кіноустановок.
Велике політичне й трудове піднесення викликала на Київщині підготовка та святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією. Це свято перетворилося на яскраву, хвилюючу демонстрацію нерушимої братерської дружби українського і російського народів, всіх народів нашої соціалістичної Батьківщини. У зв'язку з славним ювілеєм Українська PСP та місто Київ були нагороджені орденами Леніна.
В роки п'ятої та шостої п'ятирічок трудящі Київщини вели боротьбу за дальший розвиток соціалістичного суспільства. Робітники та інженерно-технічні працівники, достроково виконавши п'яту п'ятирічку, збільшили випуск промислової продукції у 1,7 раза. В наступні роки вони провели велику роботу щодо впровадження у промисловість нової техніки, механізації трудомістких процесів, автоматизації виробництва.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС та XX з'їзду цартії значна робота проведена по піднесенню сільського господарства області. Сільські райкоми партії, райвиконкоми, колгоспи, радгоспи були зміцнені кваліфікованими кадрами спеціалістів сільського господарства. Якщо на початку 1954 року безпосередньо в колгоспах області працювало 273 агрономи і зоотехніки, то в 1958 році - понад 2000. На роботу в села з Києва та інших міст виїхало майже 3 тис. комуністів. Для впровадження досягнень науки та рекомендацій майстрів сільськогосподарського виробництва було створено понад 250 шкіл передового досвіду.
Здійснені заходи дали відчутні результати. В 1958 році валовий збір зерна збільшився порівняно з 1953 роком в1,5, виробництво молока - в 3,5, м'яса - в 1,8 раза. За успіхи, досягнуті у виробництві й заготівлі зерна, молока, яєць, цукрових буряків, льону-довгунця та інших сільськогосподарських продуктів, 26 лютого 1958 року Київська область нагороджена орденом Леніна.
Яскраві сторінки в боротьбу за завершення будівництва соціалізму вписали комсомольці. На заклик партії комсомол України розпочав будівництво в Донбасі 35 нових вугільних шахт, дві з них споруджували комсомольці Київської області. Робота розгорнулася восени 1956 року, а вже 24 серпня 1957 року «Київська-комсо-мольська» шахта № 1 стала до ладу. Невдовзі почала видавати вугілля і «Київська-комсомольська» шахта № . Понад 12 тис. молодих патріотів Київщини поїхали за комсомольськими путівками освоювати цілинні й перелогові землі, на роботу у вугільну промисловість Донбасу, на будівництво металургійних підприємств, каналу Північний Донець-Донбас. Комсомол активно допомагав партійним організаціям у будівництві Дарницького шовкового комбінату та піднесенні громадського тваринництва. В 1954-1955 pp. для роботи на фермах направлено понад 4 тис. комсомольців.
На кінець 50-х років творча праця радянського народу, керованого Комуністичною партією, увінчалася визначним успіхом. Соціалізм у нашій країні здобув повну й остаточну перемогу. У всій своїй величі постало завдання розгортання комуністичного будівництва. Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 pp., затверджені позачерговим XXI з'їздом КПРС, нова Програма КПРС, прийнята в 1961 році XXII з'їздом партії, та Директиви XXIII з'їзду КПРС по восьмому п'ятирічному плану стали бойовою програмою трудящих у боротьбі за комунізм.
Напередодні XXI з'їзду КПРС в країні розгорнувся рух бригад та ударників комуністичної праці, який органічно поєднував у собі боротьбу трудящих за створення матеріально-технічної бази комунізму з формуванням нових суспільних відносин і вихованням людини комуністичного суспільства. Зачинателями цієї вищої форми соціалістичного змагання на Київщині виступили слюсарі комсомольсько-молодіжної бригади Ю. Куцого із заводу «Червоний екскаватор», бригада С. Фурса Київського суднобудівного і судноремонтного заводу, складальники бригади Н. Мар'янченко із заводу «Арсенал» ім. В. І. Леніна, молодіжна бригада М. Бузенюк з колгоспу ім. Шевченка Тетіївського району та ін. За 10 років (1960-1970) число учасників змагання за звання бригад та ударників комуністичної праці зросло з 80 тис. до 650 тис. чоловік. На 1970 рік високе звання бригад і ударників комуністичної праці завоювали 336