Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Гітлерівці жорстоко розправлялися з радянськими людьми. Не було кутка на українській землі, де б вони не залишили свого кривавого сліду. В Києві й області фашисти вбили й замучили понад 269 тис. чоловік мирного населення та 69 тис. військовополонених. Німецько-фашистські окупанти намагалися винищити молодь запровадженням примусової каторжної праці. Вдаючись до нещадного терору, вони загнали до фашистської Німеччини близько 170 тис. чоловік, переважно молоді. Населення області порівняно з довоєнним часом скоротилося на 40 процентів.
Історичне значення для відродження області мала постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації». У визволеній столиці Радянської України негайно розгорнули свою діяльність ЦК КП(б)У, Раднарком УРСР, Київський обком партії (секретар . Т. Сердюк) та облвиконком (голова . Ф. Олійник), Київський міський і районний комітети партії, міський і районні виконкоми Рад депутатів трудящих, керівні комсомольські органи. Вони провели велику роботу щодо відродження партійних, радянських і комсомольських організацій, добору й розстановки кадрів у всіх 53 районах.
Першочергові зусилля трудящих були зосереджені на відбудові транспорту, від роботи якого у великій мірі залежали дальші успішні дії Червоної Армії і відродження господарства. В листопаді 1943 року в рекордно короткий строк, за 13 днів, завершено будівництво Дарницького залізничного мосту через Дніпро; до березня 1944 року піднято й відремонтовано 160 затоплених суден Дніпровського пароплавства. Водночас налагоджувалася робота промислових підприємств, зокрема легкої та харчової промисловості, продукція яких була конче потрібна Діючій армії і населенню. Вже у грудні 1943 року першу продукцію дав Васильківський 4-й шкірзавод; почали працювати Старинський і Кожанський цукрозаводи; через три місяці після визволення відновилася робота основних заводів і фабрик Білої Церкви. На кінець 1944 року в області діяло 769 підприємств, які виробляли майже третину довоєнної продукції.
У всенародну справу перетворилась відбудова м. Києва - столиці Радянської України. Відроджували рідне місто дорослі жителі, учні. їм допомагали колгоспники. На заклик Київського обкому ЛКСМУ - «Всі на відбудову Києва!» - з міст і сіл області прибуло 10 тис. юнаків і дівчат, з яких сформували молодіжні бригади.
Багато трудових подвигів і прикладів масового героїзму вписано в літопис боротьби за відродження сільського господарства. Основний тягар усіх робіт ліг на плечі сімей фронтовиків - жінок і підлітків. Нерідко їх праця була пов'язана з небезпекою - на ланах залишилися міни й снаряди. Не вистачало техніки. Колгоспники Київщини, в час весняної сівби 1944 року використали 40 000 корів, якими зорали 70 тис. га і заборонували 150 тис. га. В багатьох колгоспах копали землю вручну, насіння переносили на собі, урожай збирали косами й серпами. Вони одними з перших на Україні завершили сівбу озимих, достроково виконали державні поставки сільськогосподарської продукції і здали понад план у фонд Червоної Армії 4,5 млн. пудів хліба. В 1944 році за успіхи, досягнуті у всесоюзному соціалістичному змаганні за високий урожай, області двічі присуджувався перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони, На початок 1945 року відновили роботу 2347 колгоспів із 2352, що були до війни, і 90 МТС. На цей же час були створені 1667 свиноферм та 1932 вівцеферми. Переважна більшість колгоспів мала по 2 тваринницькі і по одній птахофермі.
Братню допомогу трудящим Київщини у відбудові господарства подавали народи усіх радянських республік. Колгоспники одержали з різних областей РРФСР, Узбецької і Казахської PСP 21 тис. голів великої рогатої худоби, 5 тис. свиней, 29 тис. овець, значну кількість тракторів і запасних частин. За ініціативою трудящих Раменського району Московської області колгоспники Підмосков'я допомагали відроджувати промисловість і сільське господарство Київської області.
В короткий строк відбудовувалися й розгортали роботу заклади народної освіти і культури, дитясла і дитсадки. Всенародною турботою були оточені діти-сироти, батьки яких загинули на фронті. Відразу після вигнання окупантів відновлювалися заняття в школах. Влітку 1944 року на Київщині пройшов фронтовий декадник підготовки шкіл до нового навчального року. Силами громадськості було відремонтовано 43 шкільні будинки, виготовлено понад 15,5 тис. парт і столів та багато іншого шкільного обладнання. Неоціненну допомогу підручниками і наочним приладдям школам подали вчителі й школи РРФСР та
Київська область
Сторінка 31 з 38
багатющі фонди музеїв: історичного, українського, російського, західного та східного мистецтва; пограбували й розорили центри української науки - Академію наук, Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, вивезли з київських бібліотек 4 млн. книг. Всього в області пограбовано й знищено матеріальних цінностей на суму 26,6 млрд. крб. (в цінах 1946 року).Гітлерівці жорстоко розправлялися з радянськими людьми. Не було кутка на українській землі, де б вони не залишили свого кривавого сліду. В Києві й області фашисти вбили й замучили понад 269 тис. чоловік мирного населення та 69 тис. військовополонених. Німецько-фашистські окупанти намагалися винищити молодь запровадженням примусової каторжної праці. Вдаючись до нещадного терору, вони загнали до фашистської Німеччини близько 170 тис. чоловік, переважно молоді. Населення області порівняно з довоєнним часом скоротилося на 40 процентів.
Історичне значення для відродження області мала постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації». У визволеній столиці Радянської України негайно розгорнули свою діяльність ЦК КП(б)У, Раднарком УРСР, Київський обком партії (секретар . Т. Сердюк) та облвиконком (голова . Ф. Олійник), Київський міський і районний комітети партії, міський і районні виконкоми Рад депутатів трудящих, керівні комсомольські органи. Вони провели велику роботу щодо відродження партійних, радянських і комсомольських організацій, добору й розстановки кадрів у всіх 53 районах.
Першочергові зусилля трудящих були зосереджені на відбудові транспорту, від роботи якого у великій мірі залежали дальші успішні дії Червоної Армії і відродження господарства. В листопаді 1943 року в рекордно короткий строк, за 13 днів, завершено будівництво Дарницького залізничного мосту через Дніпро; до березня 1944 року піднято й відремонтовано 160 затоплених суден Дніпровського пароплавства. Водночас налагоджувалася робота промислових підприємств, зокрема легкої та харчової промисловості, продукція яких була конче потрібна Діючій армії і населенню. Вже у грудні 1943 року першу продукцію дав Васильківський 4-й шкірзавод; почали працювати Старинський і Кожанський цукрозаводи; через три місяці після визволення відновилася робота основних заводів і фабрик Білої Церкви. На кінець 1944 року в області діяло 769 підприємств, які виробляли майже третину довоєнної продукції.
У всенародну справу перетворилась відбудова м. Києва - столиці Радянської України. Відроджували рідне місто дорослі жителі, учні. їм допомагали колгоспники. На заклик Київського обкому ЛКСМУ - «Всі на відбудову Києва!» - з міст і сіл області прибуло 10 тис. юнаків і дівчат, з яких сформували молодіжні бригади.
Багато трудових подвигів і прикладів масового героїзму вписано в літопис боротьби за відродження сільського господарства. Основний тягар усіх робіт ліг на плечі сімей фронтовиків - жінок і підлітків. Нерідко їх праця була пов'язана з небезпекою - на ланах залишилися міни й снаряди. Не вистачало техніки. Колгоспники Київщини, в час весняної сівби 1944 року використали 40 000 корів, якими зорали 70 тис. га і заборонували 150 тис. га. В багатьох колгоспах копали землю вручну, насіння переносили на собі, урожай збирали косами й серпами. Вони одними з перших на Україні завершили сівбу озимих, достроково виконали державні поставки сільськогосподарської продукції і здали понад план у фонд Червоної Армії 4,5 млн. пудів хліба. В 1944 році за успіхи, досягнуті у всесоюзному соціалістичному змаганні за високий урожай, області двічі присуджувався перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони, На початок 1945 року відновили роботу 2347 колгоспів із 2352, що були до війни, і 90 МТС. На цей же час були створені 1667 свиноферм та 1932 вівцеферми. Переважна більшість колгоспів мала по 2 тваринницькі і по одній птахофермі.
Братню допомогу трудящим Київщини у відбудові господарства подавали народи усіх радянських республік. Колгоспники одержали з різних областей РРФСР, Узбецької і Казахської PСP 21 тис. голів великої рогатої худоби, 5 тис. свиней, 29 тис. овець, значну кількість тракторів і запасних частин. За ініціативою трудящих Раменського району Московської області колгоспники Підмосков'я допомагали відроджувати промисловість і сільське господарство Київської області.
В короткий строк відбудовувалися й розгортали роботу заклади народної освіти і культури, дитясла і дитсадки. Всенародною турботою були оточені діти-сироти, батьки яких загинули на фронті. Відразу після вигнання окупантів відновлювалися заняття в школах. Влітку 1944 року на Київщині пройшов фронтовий декадник підготовки шкіл до нового навчального року. Силами громадськості було відремонтовано 43 шкільні будинки, виготовлено понад 15,5 тис. парт і столів та багато іншого шкільного обладнання. Неоціненну допомогу підручниками і наочним приладдям школам подали вчителі й школи РРФСР та