Київ у період розкладу феодально-кріпосницької системи (1800-1860рр.)
Музика
Важливу роль у розвитку музичної культури Києва відігравав Київський театр. На його сцені протягом півстоліття по ставлено велику кількість музичних вистав. Київський глядач мав нагоду познайомитися не тільки з різними музичними творами, але й з кваліфікованими виконавцями їх.
Певну увагу розвитку музичної культури в місті приділяв магістрат. Він мав свій оркестр і свою музичну школу, в якій навчалося постійно 60 дітей міщан.
У першій половині XIX століття при дворах українських магнатів існували оркестри, оперні й балетні театри. Культура виконання багатьох оркестрів була на високому мистецькому рівні. Деякі з них виступали перед киянами.
Популярними були на Україні російські музично-драматичні твори, де розмовні сцени чергувалися з піснями - аріями, дуетами. Перші українські драматурги XIX століття використовували у своїх «малоросійських операх» скарбницю народної музики, вводячи в дію ліричні й побутові пісні і танці, які часто допомагали розкрити внутрішній стан героїв. В репертуар багатьох труп, які виступали в Києві, входили такі п'єси, як «Наталка Полтавка», «Сватання на Гончарівці», «Назар Сто до ля» та інші.
Пожвавлення музичного життя в Києві пов'язують з діяльністю трупи Ленкавського, яка часто тут гастролювала. В її репертуарі були такі опери, як «Севільський цирульник» Россіні, «Йосиф у Єгипті» Е. Мегюля, опера «Волшебный замок или Украинка», яку в афішах називали казковою оперою «на малороссийском наречии».
Музично-драматичні п'єси були і в репертуарі трупи І. Ф. Штейна, діяльність якого в Києві почалася в 1834 році. У віданні Київського театру був міський оркестр, яким керував Ковалевський. З 19 музикантів 7 були українці.
Особливо велике значення для розвитку українського музичного мистецтва мали тісні зв'язки з композиторами братнього російського народу. Під впливом творчості таких видатних композиторів, як О. Аляб'єв, О. Варламов, О. Гурильов та інші, зростає у жителів Києва інтерес до камерної музики.
В 40-х роках у Києві виникають музикальні гуртки Гороновича, Острянського і Ригельмана. Популярним був струнний квартет у складі любителів Данилевського, Витковського, Зубковича і Стороженка.
Приїжджали до Києва на гастролі видатні музиканти й співаки з інших країн. Так, у 1847 році тут виступав з концертами відомий угорський композитор і піаніст Ф. Ліст. Концерти його мали нечуваний успіх. Слухали кияни також знамениту співачку А. Каталіні (Італія), скрипаля Л. Шпорта та інших.
Велику роль у розвитку української музики відіграв засновник російської національної музики, великий композитор М. І. Глінка. Його музична творчість була прикладом для молодих композиторів, що формувалися тоді по всій Росії.
Протягом десяти днів червня 1838 року М. І. Глінка був на Україні, і зокрема в Києві. Він відбирав для петербурзької придворної капели обдарованих співаківхлопчиків. Саме тоді він натрапив на учня духовного училища, хориста митрополичого хору С. С. Гулака-Артемовського, майбутнього талановитого оперного співака й композитора, автора безсмертної опери «Запорожець за Дунаєм».
У Києві в 1848 році організовано симфонічне товариство, яке своєю діяльністю певною мірою сприяло поширенню музичної культури серед населення міста. Перше музичне товариство було організоване в Києві лише в 1863 році.
В 1857 році в Києві вийшов з друку збірник «Южно-русские песни», а в 1859 році відкрилося нотне видавництво Л. Ідзиковського. Це відіграло значну роль у розвитку музично-театральної культури в місті.