Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Наприкінці 1929 - початку 1930 року на базі ТСОЗів створено колгосп «Більшовик». Комуністи й комсомольці провели велику агітаційно-масову й організаторську роботу по залученню всіх селян-
бідняків і середняків до колгоспу та організаційного зміцнення його. Навесні 1930 року почався масовий вступ селян до колгоспу. Того ж року він поділився на 3 окремі господарства: «Незаможник», «Перемога», «Запорожець».
Наступної весни седо повністю було колективізоване, а всі землі закріплені за артілями на вічне користування. Колгосп «Незаможник» мав 1200, «Перемога» - 1270, «Запорожець» - 830 га землі.
Навесні 1934 року створено Телешівську МТС. Машинний парк її складався на той час з 53 тракторів та 15 молотарок.
Передовим господарством серед колгоспів Телешівки була артіль ім. Й. В. Сталіна (до 1937 року «Запорожець»). У 1939-1940 pp. тут зібрали по 22-25 цнт озимої пшениці й но 30-33 цнт ярих культур. За високі показники в роботі колгосп у 1939 році завоював право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, на якій два роки демонстрував свої досягнення. Головвиставком відзначив колгосп дипломом 2-го ступеня, грошовою премією в сумі 5000 крб. та мотоциклом. Голова артілі А. М. Ремез був нагороджений Великою срібною медаллю і грошовою премією 1000 крб.1 В 1940 році господарство мало не тільки високі показники врожаю зернових, а й добре розвинені тваринництво, птахівництво, городництво та інші галузі сільськогосподарського виробництва. Артіль своєчасно розрахувалася з державою, створила всі потрібні фонди й забезпечила високу оплату трудодня: З кг та 1,5 крб. грошей, не рахуючи інших натуральних виплат.
Новатором колгоспного виробництва показав себе і голова сільськогосподарської артілі «Незаможник» комуніст І. А. Мурга. За його пропозицією колгосп уперше почав застосовувати нові методи інтенсифікації виробництва, зокрема штучне зрошування плантації цукрових буряків. Великих успіхів у вирощуванні цукрових буряків досяг і колгосп «Перемога». Якщо в районі у 1940 році зібрали пересічно по 118,5 цнт цукрових буряків з га, то колгоспники артілі «Перемога» досягли значно вищого врожаю - по 185 цнт, а ланки М. Савченко, О. Погасій і С. Оси-по 240 цнт. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, колгосп був висунутий кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року.
1935 року семирічна політехнічна школа була реорганізована в середню. В селі працювали клуб, дві бібліотеки, радіовузол.
Всім процесом створення соціалістичної економіки й розвитку культури на селі керувала територіальна партійна організація. Вона об'єднувала 14 комуністів трьох колгоспів та МТС.
З перших днів нападу гітлерівської Німеччини на Країну Рад 828 жителів села пішли до лав Червоної Армії. Частина колгоспників працювала на спорудженні оборонних рубежів у районі Києва. Комуністи разом з комсомольцями організували евакуацію сільськогосподарських машин та іншого колгоспного майна. Однак закінчити її не вдалося: 28 липня 1941 року вже розгорнулися бої за село, де оборону тримали частини 374-ї стрілецької дивізії. Під час бою населення подавало активну допомогу радянським воїнам. Так, колгоспниця В. Й. Сатир доглядала в своїй хаті поранених бійців і офіцерів. У цій патріотичній справі їй допомагали медсестра Телешівської лікарні Т. К. Проценко та колгоспниці О. Г. Кухаренко й М. Г. Шурдук. Того ж дня гітлерівці вдерлися у село. Настали жахливі дні окупації. Фашисти грабували колгоспників, знущалися з населення, спрямувавши репресії, насамперед, проти активістів. В 1942 році вони по-звірячому закатували 10 комуністів, у т. ч. голову сільради Г. Я. Співака, голову колгоспу ім. Й. В. Сталіна А. М. Ремеза, інструктора РК КП(б)У Т. Л. Коваля, трактористів Г. П. Чубка й Я. М. Теличка, колгоспників Ф. Парія і І. С. Погасія. Всього за час тимчасової
окупації було розстріляно 53 чоловіка. На каторжні роботи до Німеччини фашисти вивезли 142 чоловіка. Значна частина з них там загинула.
Проте радянські патріоти не схилили голови, вони вели активну боротьбу з окупантами. Так, у листопаді 1943 року група місцевих селян у складі трактористки П. Д. Савченко, ланкової колгоспу «Перемога» Д. І. Крамар та інших знищила ворожий продуктовий склад, що містився в будинку середньої школи. Ще одна група спалила приміщення охорони нафтобази. Колгоспниці Н. М. Шугалія, М. І. Корж, М. П. Погасій та інші мали зв'язок з партизанськими загонами. Вони переховували партизан, допомагали їм продуктами й одягом.
7 січня 1944 року бійці 42-го стрілецького полку 180-ї гвардійської Київської дивізії 2-го Українського фронту вибили гітлерівців з села. Визволяючи Телешівку, смертю хоробрих полягло понад 100 радянських воїнів. На братській могилі бійців і командирів Червоної Армії встановлено обеліск. До могили героїв
Телешівка
Сторінка 3 з 6
«Перемога», «Вільна праця» та інші.Наприкінці 1929 - початку 1930 року на базі ТСОЗів створено колгосп «Більшовик». Комуністи й комсомольці провели велику агітаційно-масову й організаторську роботу по залученню всіх селян-
Наступної весни седо повністю було колективізоване, а всі землі закріплені за артілями на вічне користування. Колгосп «Незаможник» мав 1200, «Перемога» - 1270, «Запорожець» - 830 га землі.
Навесні 1934 року створено Телешівську МТС. Машинний парк її складався на той час з 53 тракторів та 15 молотарок.
Передовим господарством серед колгоспів Телешівки була артіль ім. Й. В. Сталіна (до 1937 року «Запорожець»). У 1939-1940 pp. тут зібрали по 22-25 цнт озимої пшениці й но 30-33 цнт ярих культур. За високі показники в роботі колгосп у 1939 році завоював право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, на якій два роки демонстрував свої досягнення. Головвиставком відзначив колгосп дипломом 2-го ступеня, грошовою премією в сумі 5000 крб. та мотоциклом. Голова артілі А. М. Ремез був нагороджений Великою срібною медаллю і грошовою премією 1000 крб.1 В 1940 році господарство мало не тільки високі показники врожаю зернових, а й добре розвинені тваринництво, птахівництво, городництво та інші галузі сільськогосподарського виробництва. Артіль своєчасно розрахувалася з державою, створила всі потрібні фонди й забезпечила високу оплату трудодня: З кг та 1,5 крб. грошей, не рахуючи інших натуральних виплат.
Новатором колгоспного виробництва показав себе і голова сільськогосподарської артілі «Незаможник» комуніст І. А. Мурга. За його пропозицією колгосп уперше почав застосовувати нові методи інтенсифікації виробництва, зокрема штучне зрошування плантації цукрових буряків. Великих успіхів у вирощуванні цукрових буряків досяг і колгосп «Перемога». Якщо в районі у 1940 році зібрали пересічно по 118,5 цнт цукрових буряків з га, то колгоспники артілі «Перемога» досягли значно вищого врожаю - по 185 цнт, а ланки М. Савченко, О. Погасій і С. Оси-по 240 цнт. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, колгосп був висунутий кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року.
1935 року семирічна політехнічна школа була реорганізована в середню. В селі працювали клуб, дві бібліотеки, радіовузол.
Всім процесом створення соціалістичної економіки й розвитку культури на селі керувала територіальна партійна організація. Вона об'єднувала 14 комуністів трьох колгоспів та МТС.
З перших днів нападу гітлерівської Німеччини на Країну Рад 828 жителів села пішли до лав Червоної Армії. Частина колгоспників працювала на спорудженні оборонних рубежів у районі Києва. Комуністи разом з комсомольцями організували евакуацію сільськогосподарських машин та іншого колгоспного майна. Однак закінчити її не вдалося: 28 липня 1941 року вже розгорнулися бої за село, де оборону тримали частини 374-ї стрілецької дивізії. Під час бою населення подавало активну допомогу радянським воїнам. Так, колгоспниця В. Й. Сатир доглядала в своїй хаті поранених бійців і офіцерів. У цій патріотичній справі їй допомагали медсестра Телешівської лікарні Т. К. Проценко та колгоспниці О. Г. Кухаренко й М. Г. Шурдук. Того ж дня гітлерівці вдерлися у село. Настали жахливі дні окупації. Фашисти грабували колгоспників, знущалися з населення, спрямувавши репресії, насамперед, проти активістів. В 1942 році вони по-звірячому закатували 10 комуністів, у т. ч. голову сільради Г. Я. Співака, голову колгоспу ім. Й. В. Сталіна А. М. Ремеза, інструктора РК КП(б)У Т. Л. Коваля, трактористів Г. П. Чубка й Я. М. Теличка, колгоспників Ф. Парія і І. С. Погасія. Всього за час тимчасової
окупації було розстріляно 53 чоловіка. На каторжні роботи до Німеччини фашисти вивезли 142 чоловіка. Значна частина з них там загинула.
Проте радянські патріоти не схилили голови, вони вели активну боротьбу з окупантами. Так, у листопаді 1943 року група місцевих селян у складі трактористки П. Д. Савченко, ланкової колгоспу «Перемога» Д. І. Крамар та інших знищила ворожий продуктовий склад, що містився в будинку середньої школи. Ще одна група спалила приміщення охорони нафтобази. Колгоспниці Н. М. Шугалія, М. І. Корж, М. П. Погасій та інші мали зв'язок з партизанськими загонами. Вони переховували партизан, допомагали їм продуктами й одягом.
7 січня 1944 року бійці 42-го стрілецького полку 180-ї гвардійської Київської дивізії 2-го Українського фронту вибили гітлерівців з села. Визволяючи Телешівку, смертю хоробрих полягло понад 100 радянських воїнів. На братській могилі бійців і командирів Червоної Армії встановлено обеліск. До могили героїв