Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Боротьба селян проти поміщицької сваволі не припинялась і в наступні роки. На початку грудня 1907 року селяни Телешівки, озброївшись косами й вилами, розганяли охорону й систематично вели
порубки дерев у лісних угіддях княгині Горчакової. Організаторами цього руіу були С. Н. Гоц, С. А. Кавун, В. І. Костенко, Н. І. Шурдук, Т. Д. Ручка та інші. 23-24 січня 1908 року вони були заарештовані і ув'язнені.
Скасування кріпосного нрава не принесло істотних змін у культурному житті трудящих. Самодержавство тримало їх у темноті і неуцтві. В однокласній початковій школі, яка відкрилася в Телешівці 1862 року5, через три роки навчалося лише 28 дітей6, а 1899-го - 67 учнів, з них лише одна дівчинка. Навчали їх учитель і піп. На утримання школи царські власті відпускали на рік тільки 191 крб.7 З 1912 року тут засновано сільське двокласне училище.
Волю й щасливе життя селянам Телешівки, як і всім трудящим нашої Батьківщини, принесла історична перемога Великого Жовтня. На початку 1918 року в селі створюється Рада селянських депутатів, головою якої обрали селянина-бідняка Т. О. Салацького. Рада приступила до розподілу землі поміщиці Горчакової серед бідняків. Але розпочаті Радянською владою соціалістичні перетворення були перервані в зв'язку з окупацією села німецькими інтервентами. З окупантами повернувся управитель маєтку, який за їх допомогою силою примусив селян повернути худобу, сільськогосподарський реманент, землю. В селі лютував жорстокий окупаційний режим. Тяжкі випробування випали на долю телешівців і під час денікінської навали влітку 1919 року.
Радянське будівництво знову відновилося лише на початку 1920 року. Були створені ревком і комітет незаможних селян, які вели боротьбу з куркульським засиллям і бандитизмом, організовували заготівлю хліба, мобілізовували трудяще селянство до лав Червоної Армії. Під їх керівництвом було досягнуто перших успіхів у господарському й культурному житті: селяни організовано провели сівбу, відновилося навчання в школі, почала роботу медамбулаторія, в якій працювали лікар і фельдшер.
У травні 1920 року до села вдерлися білопольські війська. Під керівництвом колишнього солдата-артилериста Л. Є. Коваля та селянина-бідняка Є. К. Оленка
селяни боролися проти окупантів (палили скирти з хлібом, амбари тощо). На початку червня 1920 року частини 1-ї Кінної армії визволили Телешівку від інтервентів,
У першій половині 1921 року обрана Рада, було створено КНС, до якого увійшли А. Федина (голова), А. Сторчовий і М. Марчук/ Перехід до мирної праці відбувався у надзвичайно тяжких умовах. Сільське господарство було підірване імперіалістичною й громадянською війнами. Не вистачало робочих рук, знарядь праці, тяглової сили. Лютував куркульський бандитизм. Для забезпечення нормальної праці створено Бакумівський волосний ревком, якому була підпорядкована Телешівка.
У 1921 році виник партійний осередок, до складу якого ввійшли робітники млина О. Л. Скалінський (секретар), М. І. Бабак, Н. О. Марціх, І. О. Овчаренко, О. О. Солопай, П. К. Сушко. Навесні наступного року створена комсомольська організація, ядро якої склала робітнича молодь, що працювала на млині, та учні агропрофшколи. Комсомольська організація залучала молодь села до активного політичного життя, вела антирелігійну пропаганду, допомагала сільській Раді виконувати план хлібозаготівель. Комуністи й комсомольці очолили також похід проти неписьменності.
Значну допомогу в організації сільськогосподарського виробництва на основі передової агротехніки подавала селянам Телешівська агропрофшкола, відкрита 1921 року в колишньому поміщицькому маєтку. Тут готувалися спеціалісти з середньою агротехнічною освітою. Вона мала 167 десятин землі, трактор «Запорожець», молотарку, трієр, кукурудзодробилку, снопов'язалку, племінну рогату худобу тощо. Господарство школи було для селян зразком культурного обробітку землі. За 1921 -1929 рр. школа підготувала до 200 агрономів. У 1929 році школу переведено в с. Маслівку Миронівського району.
Робилися перші кроки в кооперуванні селянства. 1924 року в Телешівці виникло кредитне товариство (голова комуніст Н. О. Марціх), яке обслуговувало й жителів навколишніх сіл Бакумівки, Ромашок і Шарок. 1926 року створено сільське споживче та меліоративне товариства.
Культурним центром на селі стала семирічна школа, що почала діяти з 1926 року. В школі працювали 4 вчителі, які разом з учнями брали активну участь у ліквідації неписьменності та залученні селян до культурного будівництва.
Селяни все більше переконувалися в перевагах колективного господарства. В 1927-1928 pp. засновано 10 невеликих ТСОЗів: «Червоний хлібороб»,
Телешівка
Сторінка 2 з 6
не підвищать оплати за виконану роботу. Страйк був придушений каральним загоном, який викликала поміщиця із Василькова.Боротьба селян проти поміщицької сваволі не припинялась і в наступні роки. На початку грудня 1907 року селяни Телешівки, озброївшись косами й вилами, розганяли охорону й систематично вели
Скасування кріпосного нрава не принесло істотних змін у культурному житті трудящих. Самодержавство тримало їх у темноті і неуцтві. В однокласній початковій школі, яка відкрилася в Телешівці 1862 року5, через три роки навчалося лише 28 дітей6, а 1899-го - 67 учнів, з них лише одна дівчинка. Навчали їх учитель і піп. На утримання школи царські власті відпускали на рік тільки 191 крб.7 З 1912 року тут засновано сільське двокласне училище.
Волю й щасливе життя селянам Телешівки, як і всім трудящим нашої Батьківщини, принесла історична перемога Великого Жовтня. На початку 1918 року в селі створюється Рада селянських депутатів, головою якої обрали селянина-бідняка Т. О. Салацького. Рада приступила до розподілу землі поміщиці Горчакової серед бідняків. Але розпочаті Радянською владою соціалістичні перетворення були перервані в зв'язку з окупацією села німецькими інтервентами. З окупантами повернувся управитель маєтку, який за їх допомогою силою примусив селян повернути худобу, сільськогосподарський реманент, землю. В селі лютував жорстокий окупаційний режим. Тяжкі випробування випали на долю телешівців і під час денікінської навали влітку 1919 року.
Радянське будівництво знову відновилося лише на початку 1920 року. Були створені ревком і комітет незаможних селян, які вели боротьбу з куркульським засиллям і бандитизмом, організовували заготівлю хліба, мобілізовували трудяще селянство до лав Червоної Армії. Під їх керівництвом було досягнуто перших успіхів у господарському й культурному житті: селяни організовано провели сівбу, відновилося навчання в школі, почала роботу медамбулаторія, в якій працювали лікар і фельдшер.
У травні 1920 року до села вдерлися білопольські війська. Під керівництвом колишнього солдата-артилериста Л. Є. Коваля та селянина-бідняка Є. К. Оленка
селяни боролися проти окупантів (палили скирти з хлібом, амбари тощо). На початку червня 1920 року частини 1-ї Кінної армії визволили Телешівку від інтервентів,
У першій половині 1921 року обрана Рада, було створено КНС, до якого увійшли А. Федина (голова), А. Сторчовий і М. Марчук/ Перехід до мирної праці відбувався у надзвичайно тяжких умовах. Сільське господарство було підірване імперіалістичною й громадянською війнами. Не вистачало робочих рук, знарядь праці, тяглової сили. Лютував куркульський бандитизм. Для забезпечення нормальної праці створено Бакумівський волосний ревком, якому була підпорядкована Телешівка.
У 1921 році виник партійний осередок, до складу якого ввійшли робітники млина О. Л. Скалінський (секретар), М. І. Бабак, Н. О. Марціх, І. О. Овчаренко, О. О. Солопай, П. К. Сушко. Навесні наступного року створена комсомольська організація, ядро якої склала робітнича молодь, що працювала на млині, та учні агропрофшколи. Комсомольська організація залучала молодь села до активного політичного життя, вела антирелігійну пропаганду, допомагала сільській Раді виконувати план хлібозаготівель. Комуністи й комсомольці очолили також похід проти неписьменності.
Значну допомогу в організації сільськогосподарського виробництва на основі передової агротехніки подавала селянам Телешівська агропрофшкола, відкрита 1921 року в колишньому поміщицькому маєтку. Тут готувалися спеціалісти з середньою агротехнічною освітою. Вона мала 167 десятин землі, трактор «Запорожець», молотарку, трієр, кукурудзодробилку, снопов'язалку, племінну рогату худобу тощо. Господарство школи було для селян зразком культурного обробітку землі. За 1921 -1929 рр. школа підготувала до 200 агрономів. У 1929 році школу переведено в с. Маслівку Миронівського району.
Робилися перші кроки в кооперуванні селянства. 1924 року в Телешівці виникло кредитне товариство (голова комуніст Н. О. Марціх), яке обслуговувало й жителів навколишніх сіл Бакумівки, Ромашок і Шарок. 1926 року створено сільське споживче та меліоративне товариства.
Культурним центром на селі стала семирічна школа, що почала діяти з 1926 року. В школі працювали 4 вчителі, які разом з учнями брали активну участь у ліквідації неписьменності та залученні селян до культурного будівництва.
Селяни все більше переконувалися в перевагах колективного господарства. В 1927-1928 pp. засновано 10 невеликих ТСОЗів: «Червоний хлібороб»,