Демидів

Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче

Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ

Пошук від

Демидів

Сторінка 3 з 5

році замість об'єднаної партійної організації, до якої входили також комуністи Козаровичів і Бірок, створена окрема партійна організація.
Сільрада разом з партійною організацією проводили велику роботу, спрямовану на впровадження колективних форм господарювання. З ініціативи комнезаму і сільради на колишніх землях куркуля Вовка було організовано товариство спільного обробітку землі, на базі якого у жовтні 1929 року створили сільськогосподарську артіль «Перемога». Для допомоги місцевим комуністам восени 1930 року Димерський райком партії направив у Демидів на посаду директора школи Л. Л. Васильєва. Він багато зробив для проведення колективізації та розгортання боротьби з куркульством. На початку 1931 року колгосп

«Перемога» об'єднував уже 200 господарств.
Успіхи колгоспного будівництва викликали ненависть куркулів. Вони підпалили в Демидові приміщення з усуспільненим реманентом, отруїли частину коней, розбили комору з посівним матеріалом, надіслали активістам листи з погрозами. Особливу лють у ворогів викликала діяльність Л. Л. Васильєва. 13 травня 1931 року зібрався пленум сільської Ради, де він виступив з промовою. Раптом пролунали два постріли. Л. Л. Васильєв був тяжко поранений і через кілька днів помер. Його похорон, на який зібралися демидівці і селяни сусідніх сіл, перетворився на демонстрацію зростаючої сили колгоспного ладу, гнівний протест проти куркульських недобитків. Колгоспу «Перемога» було присвоєно ім'я Васильєва, а в центрі села, де.його поховали, встановлено обеліск.
Колгосп ім. Васильєва рік у рік зміцнювався. За ним було закріплено 2190 га землі. В господарстві побудували молочну ферму, в якій налічувалося 358 голів худоби, свиноферму і вівцеферму. Було розвинуто вирощування овочів у закритому і відкритому грунті. У двох теплицях майже протягом всього року збирали свіжі огірки, помідори, цибулю. Тут діяв льонопереробний пункт, лісопильний завод, млин, слюсарна і теслярська майстерні. Заклали також ЗО га саду.
Завдяки самовідданій праці колгоспники добилися високих урожаїв зернових, технічних та овочевих культур, одержували значну кількість молока і м'яса. Врожайність пшениці на колгоспних ланах становила 22 цнт, жита - 17 цнт, вівса і ячменю - 14 цнт, картоплі - 130 цнт з гектара. Чимало трудівників досягли значних успіхів. Славний шлях від колишньої батрачки до знатної ланкової пройшла П. К. Денисенко. Наслідуючи приклад Марії Демченко, її ланка в 1936 році зібрала рекордний врожай картоплі - по 390 цнт з гектара на площі 9,5 га та 853 цнт - з окремої ділянки розміром 1 га. Уряд високо оцінив самовіддану працю П. К. Денисенко, нагородивши її орденом Трудового Червоного Прапора. Ланка Н. Ф. Мельниченко в 1938 році зібрала по 337 цнт картоплі з гектара. В 1938 році свинарки колгоспу О. М. Кашка та С. М. Кисіль виростили по 16 поросят від кожної свиноматки. Колгосп в 1939 і 1940 pp. був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1940 році Головний виставочний комітет відзначив його дипломом 1-го ступеня, грошовою премією в сумі 10 тис. крб. та виділив легкову автомашину. 7 колгоспників були нагороджені медалями ВСГВ.
Багато уваги приділялося розвитку охорони здоров'я, освіти і культури. До послуг населення був медпункт. Демидів став селом суцільної письменності. Тут працювала середня школа. Активну роботу проводив сільський будинок культури.
3 початком Великої Вітчизняної війни демидівці разом з усім радянським народом піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. Під керівництвом партійної організації вони взяли активну участь у будівництві оборонних споруд. Після запеклих боїв 24 серпня 1941 року німецько-фашистські розбійники захопили село. Настали чорні дні фашистської окупації. Гітлерівці закатували 17 жителів села, серед яких були організатори колгоспного будівництва Д. О. Карпенко, О. С. Карпенко, С. М. Купрієнко, Т. О. Купрієнко. На каторжні роботи до Німеччини окупанти вивезли 130 юнаків і дівчат.
Незважаючи на жорстокий гітлерівський режим, демидівці не скорилися. З грудня 1941 року на території Димерського району почала діяти підпільна група під керівництвом комуніста Г. С. Скотаренка, яка поширила свою діяльність і на Демидів. До її складу входили демидівці В. М. Карпенко, В. Т. Денисенко, В. В. Денисенко, П. В. Проценко, а також К. І. Едемський, посланий з Києва для організації у районі партизанських груп.
У 1942 році підпільна організація «Арсеналець», що діяла на київському заводі «Арсенал», охопила своїм впливом і Димерський район. Вона направила у Демидів для підпільної роботи комуніста В. С. Гурєєва. Досвідчений інженер, він став «представником» німецької фірми Карла Берле, яка дістала підряди на відбудову мостів. Наприкінці 1942 року В. С. Гурєєва призначили виконробом на будівництві двох мостів через Ірпінь у районі Демидова. Він створив підпільну групу з військовополонених, зігнаних сюди для проведення будівельних робіт.

Дивиться також інші населені пункти цього району:

{module…</div>">Нижча Дубечня

{…</div>">Микільська Борщагівка

{/di…</div>">Вишневе

Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область в складі УРСР

Демидів

Демидів