Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біла Церква

Сторінка 12 з 16
П. П. Саксаганського, створений у 1933 році, будинок культури, 8 клубів, 27 червоних кутків на підприємствах, 2 кінотеатри, 6 стаціонарних кіноустановок, 40 бібліотек, парк культури й відпочинку з літнім театром та інші культурно-освітні заклади.
З гнівом і обуренням трудящі Білої Церкви зустріли звістку про розбійницький напад фашистської Німеччини на нашу Вітчизну. По всіх підприємствах і установах міста пройшли мітинги. Робітники, службовці, студенти подавали заяви з проханням направити їх на фронт. У перші ж дні війни понад 6 тис. білоцерківців добровільно і як мобілізовані пішли в Діючу армію. Ті, хто залишався в місті,
самовіддано працювали під лозунгом «Все для фронту, все для перемоги!».
З перших днів війни міський комітет партії став бойовим організатором всенародної боротьби з ворогом. Були створені винищувальні загони, народне ополчення, провадилося будівництво оборонних споруд на околицях і в самому місті. За короткий час промислові підприємства були переведені на випуск воєнної продукції. З наближенням фронту розпочалася евакуація населення, підприємств і матеріально- культурних цінностей.
Внаслідок варварських бомбардувань Білої Церкви ворожою авіацією, що почалися вночі 6 липня 1941 року, населення зазнало великих утрат, а місто - руйнувань. 16 липня фашистські полчища вдерлися у місто.

Майже три роки німецько-фашистські варвари плюндрували й руйнували Білу Церкву, катували і знищували радянських людей. У серпні 1941 року гестапівці заарештували 19 комуністів і розстріляли їх у центрі міста на площі В. І. Леніна. В 1943 році за відмову працювати на німецьких окупантів фашисти повісили жителя Ротка М. Т. Гапоненка, який перед смертю заявив: «А все ж таки на фашистів не робив і не буду робити!». Після звірячих катувань нескореними загинули члени партії О. Н. Колесникова, Н. Г. Базарницька та багато інших радянських патріотів. Фашисти розстріляли і замучили 1000 чоловік партійних і радянських працівників. А всього за неповними даними фашистські загарбники замордували в період окупації понад 5500 жителів міста та понад 20 тис. радянських військовополонених, вивезли на каторгу до Німеччини 3026 радянських громадян.
Радянські люди не скорилися ворогові. Вони відповіли на звірства гітлерівців всенародним опором. В окупованому місті комуністи створили спочатку підпільну групу. На партійних зборах, які відбулися 6 березня 1942 року, було обрано бюро райкому партії, до складу якого увійшли В. К. Супинський, В. Д. Шутенко, В. Ф. Аханов, І. В. Возбранний, А. А. Дементьев, Г. Тимошенко. Підпільний райком партії, постійним місцем перебування якого було с. Трушки, відразу ж розгорнув активну діяльність, створюючи в місті та районі підпільні організації, які невдовзі об'єднали 230 чоловік.
Почали діяти 10 диверсійних груп, зокрема активно діяла така група на заводі ім. 1 Травня. Вона налічувала 68 чоловік, мала гвинтівки, кулемети, пістолети та іншу зброю. Патріоти вели масово-роз'яснювальну роботу, здійснювали диверсії на заводі під час ремонту танків, артилерійських установок, автомашин та іншої бойової техніки. Але німцям вдалося натрапити на слід групи. Вони ув'язнили і стратили понад 20 чоловік. У числі патріотів загинув тоді організатор і керівник групи І. М. Бушуєв. Незважаючи на тяжкий удар, група продовжувала свою роботу. Самовіддано діяли і інші групи. Вони рятували радянських людей від німецької каторги, викрадали зброю, бланки перепусток і довідок, передаючи все це партизанам. Однак гітлерівцям вдалося вистежити і заарештувати підпільників. Після страхітливих знущань славні патріоти-комсомольці . Поволоцький, К. Макаров, А. Шутенко були страчені.
У квітні 1943 року на 71 км від Білої Церкви у напрямку Києва Г. Гончаренко, який входив до диверсійної групи Ільїна, підірвав військовий ешелон гітлерівців - було знищено 40 вагонів з військовою технікою, вбито 300 солдатів і офіцерів ворога.
Активно працювали серед населення підпільники Л. Д. Дем'янов, Г. С. Волошина, В. І. Палагін, В. В. Михалець, Л. П. Крижанівська, М. О. Москалець та інші. Вони діставали зброю, одяг, документи, надавали притулок радянським військовополоненим, розповсюджували антифашистські листівки, повідомлення Радінформ-бюро, викривали брехливу пропаганду ворога, закликали населення саботувати заходи окупантів.
На території міста діяла підпільна патріотична група, до якої входили лікарі, медсестри, санітарки. Лікарі І. Є. Трегубов, Л. І. Саєнкота інші лікували поранених радянських воїнів, постачали підпільників і партизанів медикаментами й перев'язочними матеріалами, видавали довідки, щоб допомогти населенню уникнути вигнання до фашистської Німеччини.
За рішенням підпільного райкому партії у травні 1943 року було створено партизанський загін «Сокіл», у складі якого налічувалося понад 100 чоловік. Організатором і першим командиром був комуніст, офіцер Червоної Армії І. П. Крижанівський, комісаром - І. Ю. Москаленко. Після загибелі І. П.


Біла Церква