Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біла Церква

Сторінка 11 з 16
будинки в різних районах міста та на території Олександрії. Розвивалось також індивідуальне будівництво. В 1940 році житловий фонд Білої Церкви становив 288 тис. кв. метрів. З'явилися нові вулиці, побудовані новий навчальний корпус, ветеринарна клініка та гуртожитки нинішнього сільськогосподарського інституту.
Велику увагу міська Рада приділяла комунальному господарству. В 1929 році став до ладу новий водопровід, довжина якого в 1937 році становила 28 км, завершено будівництво централізованої системи каналізаційної служби. В 1935 році налагоджено роботу міського та міжміського пасажирського автотранспорту. Чимало зроблено для озеленення міста. На площі 10 тис. кв. метрів розплановано 4
сади.
Трудящі міста користувалися висококваліфікованою медичною допомогою; Багато сил цій справі віддав завідуючий міським відділом охорони здоров'я лікар П. М. Буйко, згодом професор Київського медичного інституту, Герой Радянського Союзу. В 1940 році в місті діяло 5 лікарень на 255 ліжок, дві поліклініки, пологовий будинок, електроводолікарня, два диспансери та інші медичні заклади, в яких працювало 92 лікарі та 444 працівники середнього медичного персоналу.
Значних успіхів досягнуто і в галузі народної освіти. Вже у 1931 році було здійснене загальне початкове навчання. 94 проц. дітей шкільного віку сіли за парти. В 1940 році працювали 7 середніх, 7 семирічних і дві початкові школи, вечірня школа для дорослих, музична школа і спеціальна школа для глухонімих дітей, у яких навчалося понад 7 тис. учнів. Піонери міста мали добре обладнаний Палац піонерів. Діяли також 10 дитсадків та 3 дитячих будинки. На початку другої п'ятирічки в місті повністю ліквідували неписьменність серед дорослого населення.
1931 року сільськогосподарський політехнікум, який працював на правах вищого навчального закладу, реорганізовано в зооветеринарний інститут. Продовжували готувати спеціалістів педагогічний технікум, медичне училище, робітфак, колгоспна й кооперативна школи. Було створено комбінат робітничої освіти для підготовки фахівців середньої кваліфікації, потрібних заводам, радгоспам і колгоспам.
У 1934 році переведений з Києва агро-інженерний інститут об'єднано з Білоцерківським зооветеринарним. На його базі створено сільськогосподарський вуз з 5-ма факультетами - агрономічним, зоотехнічним, ветеринарним, економічним та механізації. Інститут став значним навчальним закладом на Україні по підготовці спеціалістів сільськогосподарського виробництва й дослідницької роботи. Незабаром він знову реорганізується. Планово-економічний факультет і факультет механізації сільськогосподарського виробництва переводяться до Києва, а до зоотехнічного факультету в 1936 році було приєднано Росошанський інститут птахівництва. В інституті працювали 14 професорів і докторів наук, 23 доценти і кандидати наук. Серед них - відомі вчені - професори О. Л. Скоморохов, Н. Г. Толстова-Парійська, А. А. Іванов, Г. М. Подольський, Д. Л. Похилевич, О. О. Табенцький, І. М. Толмачів та інші. У 1936-1941 pp. інститут випустив 1173 спеціалісти вищої кваліфікації. У 1938/39 навчальному році в інституті й технікумах навчалося 2226 студентів. При інституті, технікумах і училищах працювало багато курсів і семінарів для вчителів, завідуючих хатами-читальнями, вихователів дитячих садків тощо.
Певних успіхів добилися науковці сільськогосподарських дослідницьких закладів. Ще в кінці 20-х років у місті створено філіал Українського науково-дослідного інституту цукрової промисловості, який успішно займався виведенням нових сортів цукрових буряків і підвищенням їх урожайності. На Білоцерківській селекційній станції виведено нові сорти озимої пшениці Лісостепка-74 та цукрових буряків. Колектив станції здобув право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1939 і 1940 роках. За успіхи у виведенні нових сортів озимої пшениці та цукрових буряків і одержання високих урожаїв цих культур станція нагороджена дипломом першого ступеня. Відзначені були також її кращі науковці, кандидати сільськогосподарських наук А. А. Горлач і В. М. Шевченко.
Значна увага приділялася культурно-освітнім закладам. Ще в 1926-1927 pp. відкрились клуби заводу ім. 1 Травня, будівельників, радторгслужбовців, на залізничній станції та інших підприємствах і установах. При клубах працювали гуртки художньої самодіяльності. Особливо популярним був гурток «Синя блуза» клубу радторгслужбовців.
У 1926 році краєзнавчий музей переведено у нове приміщення на Замковій горі. Навколо музею групувалися дослідники побуту і культури місцевого краю, об'єднані в Білоцерківське краєзнавче товариство. В кінці 1931 року прийняв глядачів перший звуковий кінотеатр.
1 травня 1936 року в місті відкрито пам'ятник В. І. Леніну. Краса і гордість Білої Церкви - дендрологічний парк «Олександрія», зруйнований у роки громадянської війни, було відбудовано і як пам'ятник садово-паркового мистецтва в 1934 році оголошено державним заповідником.
У передвоєнні роки в місті діяли Обласний український драматичний театр ім.


Біла Церква